«Хочу пов’язати життя з творчістю»

Можливо, колись в майбутньому Луцьк пишатиметься тим, що тут народилась Анюта Климовець. А поки – Анюта пишається тим, що вона лучанка. Маленька зірка вже встигла побувати на стількох конкурсах та фестивалях, на скількох був не кожен дорослий артист. Про її ще дитячі, але вже впевнені кроки до успіху – далі.

Досьє
Персона: юна артистка, переможниця численних конкурсів.

Знак зодіаку: Тілець (28 квітня)

Життєве кредо: «Луцьк – місто талантів і зірок, про яке обов’язково має почути весь світ!»

Мріє стати: моделлю і телеведучою

Важлива подія у житті: поїздка до Санта Клауса

Вишукане дійство: Премія «Люди року» в рамках програми «Люди XXIстоліття»

Історичне місце: братська могила дідуся під Санкт-Петербургом

Класний фестиваль: «Поліське літо з фольклором»

Незабутній концерт: гурту «DZIDZIO»

Вражаючий музей: історико-культурний комплекс «Замок Радомисль»

Отримана нагорода: їх дуже багато…

Улюблений фільм: «Падінгтон»

Музика: гурт «DZIDZIO», Настя Петрик

Книга: «Дівчинка на всі 100%»

Вид відпочинку: катання на роликах

Страва: червоний борщ

Напій: коктейль

Ідеальний дім – це коли моя сім’я збирається разом

Справжній смак життя – це перемога

Лише Насолода: На свій юний вік ти вже була учасницею багатьох конкурсів. Пам’ятаєш перший?

Анюта Климовець: Так, це був конкурс у Болгарії і мені було 5 років, я співала пісню «Аня, Анечка, Гануся».

ЛН: Розкажи детальніше – що тоді здобула, чи лишились якісь спогади? А якою була твоя перша перемога?

АК: Хоча на цьому конкурсі я отримала тільки диплом учасника, залишилось дуже багато гарних спогадів, але саме найбільше запам'яталося, що перед самим виступом розпочалася сильна гроза і виступ перенесли у закрите приміщення, було дуже страшно. Сама перша перемога, І місце, була на танцювальному конкурсі у Рівному. Я була дуже щаслива.

ЛН: На конкурсі «LittleMiss & MisterPlanet 2014» були учасниці зі всіх куточків світу. Подружилася з кимось?

АК: На таких масштабних конкурсах бувають учасники з багатьох країн. На «LittleMiss & MisterPlanet 2014» найбільше подружилась з дівчатками з Росії, Латвії та Африки.

ЛН: Спілкуєшся з ними зараз в соцмережах, наприклад?

АК: Так, у мене зараз є дуже багато друзів у ВК, з якими я познайомилась на конкурсах. Я з ними спілкуюся, ми обмінюємося враженнями від конкурсів, вітаємо один одного зі святами, радісними подіями.

ЛН: Якою мовою спілкувались? Був мовний бар’єр?

АК: Було важко спілкуватись на англійській, але ми один одного розуміли прекрасно.

ЛН: Хто підштовхнув тебе до музики? Першим помітив твої таланти?

АК: Я була дуже сором’язливою, тому мама вирішила завести мене в Палац учнівської молоді, на вокал і танці, з цього все й почалося.

ЛН: Зараз ти впевнена в собі дівчинка, смілива. Що допомогло змінитись в першу чергу?

АК: Коли я виступала на своїх перших конкурсах я була дуже сором’язлива, постійно хвилювалася. Але чим більше конкурсів ставало, тим більше мені це подобалось і тепер бути на сцені для мене велике щастя, я стала більш впевненою та рішучою. Гадаю, це завдячуючи моїй вчительці з музики Ірині Андріївні, перед кожним виступом вона говорить що я найкраща, що в мене все вийде, ну і я звичайно не можу її підвести і стараються з усіх сил.

ЛН: Маєш вже два кліпи. Розкажи про відеозйомки. Було складно?

АК: Перший кліп «Українка-волинянка» знімали 2 дні – зовсім не важко, а навпаки цікаво. Це було щось нове для мене. Єдине, коли знімали другу частину кліпу в Рокинях, а це був жовтень, то було дуже холодно, і сюжет з гусьми перезнімали багато разів, бо вони втікали від мене. А «Моє місто» знімали цілий тиждень, тому що мій «маленький песик» Баксик був неслухняний і постійно хотів то гратися, то спати, і ми з ним дуже намучились. Бакс катав мене на роликах, а одного разу він мене так швидко повіз, що аж зачепив та перекинув відеокамеру.

ЛН: Розкажи про свій звичайний день. З чого він починається і чим закінчується? Які гуртки відвідуєш?

АК: Я розповім про вівторок. Прокидаюсь о 8.30, снідаю і їду в музичну школу, 9.40-10.30 – хор, 10.40-11.30 – спеціальність, на 12.45 в школу і до 18.20. Відвідую модельну школу Марини Занюк, танці «Гран Данс», музичну школу № 3, займаюсь вокалом та граю на фортепіано.

ЛН: Такий напружений графік! А як відпочиваєш?

АК: Я все встигаю, але, обов’язково,  у суботу ввечері після школи та у неділю, батьки відвозять мене покататися на роликах, сходити з друзями на новий кінофільм та з’їсти морозиво. Як би важливо не було добре вчитись і брати участь в різних конкурсах, про друзів забувати не можна. Вони завжди мене підтримують і радіють моїм перемогам.

ЛН: Багато друзів маєш? Чи більше все-таки просто знайомих?

АК: Так у мене є і просто знайомі, але є і справжні друзі, яких я знаю вже декілька років, і ми стараємось кожен день листуватися і на вихідних зустрічатися.

ЛН: Нещодавно ти стала переможницею Премії «Люди року-2014» у номінації «Юна гордість Волині». Що змінилось у твоєму житті відтоді?

АК: Я відвідую дуже багато конкурсів та привожу на Волинь багато перемог, представляю рідну область в Україні та закордоном. Я дуже чекала результатів премії «Люди року» і дочекалася… Це ще одна визначна перемога для мене і вона важлива, тому що подія відбулася у рідному місті. Приємно, що отримала таку відзнаку разом з важливими, впливовими людьми Волині.

ЛН: Чи буває таке, що впізнавали незнайомі люди на вулиці?

АК: Так, особливо в «Порт City», чула не раз як казали: «Дивись це та мала, яку по телевізорі показували». Цікаве відчуття, нове, але приємне.

ЛН: Відчуваєш себе зіркою?

АК: Хіба що дуже-дуже маленькою ще.

ЛН: Як думаєш, що потрібно для того, щоб досягти успіху?

АК: Потрібно відвідувати гуртки, приймати участь у різних конкурсах, а головне, мати бажання перемогти. Коли я збираюсь на конкурс, то дуже стараюсь. І хоч не завжди бувають перемоги, але я до цього прагну. Треба багато готуватись, працювати, для того, щоб потім чогось досягти.

ЛН: Що тебе надихає?

АК: Мене дуже підтримує моя родина, вони завжди хвилюються за мене і я, звичайно, хочу щоб вони мною пишалися.

ЛН: Розкажи про плани на майбутнє. Мрієш стати артисткою, так?

АК: Ще не знаю, але мені дуже подобається бути ведучою, співати на сцені та брати участь у модельних показах. Щодо планів, то вони з мамою у нас великі. Отримали запрошення виступити на благодійному концерті у Києві за підтримки президента та Міністерства молоді та спорту, а також розпочали підготовку до міжнародного конкурсу. Поживемо – побачимо. Точно знаю тільки, що хочу пов’язати життя з творчістю.

Спілкувалася: Людмила Панасюк. Фото: Ірина Мельник

Опубліковано "Лише Насолода" № 4(32) березень-квітень  2015