«Головне, щоб щоб лікар мав бажання постійно над собою працювати»

 

Лікар – непросто професія, це покликання душі. Відповідальність, мудрість, чіткість і працелюбність – головні риси медика. Від їхніх рішень залежить найбільше багатство світу – людське життя. Тому лікарі не мають права на помилку. Про це як ніхто інший знає Сидор Іван Миколайович. Він 42 років допомагає людям одужати, побороти їхні недуги та вселяє віру в те, що все буде добре. Важко уявити скільки пацієнтів йому завдячують, і скільки колег перейняли багаторічний досвід роботи Івана Миколайовича. Про сучасну медицину та рівень розвитку лікарні читайте у ексклюзивному інтерв’ю з головним лікарем Волинської обласної лікарні Іваном Сидором.

 

Довідка

 

Персона: Сидор Іван Миколайович

 

Посада: Головний лікар Волинської обласної клінічної лікарні

 

Знак зодіаку: Водолій (ДН 31 січня)

 

Життєве кредо: Лікарня – це моє життя

 

Сімейний стан: одружений, двоє дітей

 

В дитинстві мріяв стати лікарем

 

Важлива подія в житті – повідомлення про зарахування до Львівського медичного університету

 

Бізнес для нього – це не моє

 

Влада для нього: Будь-яка влада від Бога

 

Історичне місце: Волинь

 

Класний фестиваль: «Єврофольк»

 

Незабутній концерт: народного Волинського хору

 

Вражаючий музей: «Волинської ікони»

 

Нагороди: заслужений лікар України, орден Дружби Народів, Президентські відзнаки «За заслуги» III ступеня, ІІ ступеня та І ступеня.

 

Улюблена музика: українські народні пісні

 

Книги: твори Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, О. Гончара, О. Кобилянської, Л. Костенко.

 

Авто: «Renault Duster»

 

Вид спорту: великий теніс

 

Вид відпочинку: читання книг

 

Страва: український борщ із пампушками

 

Напій: справжнє червоне сухе вино    

                 

Ідеальний дім – це мій дім

 

Справжній смак життя: робота, робота і ще раз робота.

 

 

People UA: Професія лікаря є одна із найважливіших та найвідповідальніших, тому що від Ваших рішень та дій залежить життя людей. Яким, на вашу думку, має бути справжній лікар?

 

Іван Сидор: Грамотний, із досвідом роботи, який постійно працює над своїм удосконаленням та враховує думку колег.

 

People UA: Ви очолюєте головну на Волині медичну установу вже 35 років, що є значним терміном. За цей час були пропозиції змінити роботу?

 

Іван Сидор: За весь період діяльності головним лікарем, керуючи великим колективом, змінювався я сам і відповідно змінювались мої думки. Але постійно панувала думка – якнайшвидше наблизити високоспеціалізовану медичну допомогу до європейського рівня. Сподіваюсь, що це вдалось.

 

People UA: Давайте повернемося до ваших студентських років. Ви завжди хотіли стати лікарем чи мали інші плани?

 

Іван Сидор: Під час навчання в середній школі міста Стрий Львівської області мені дуже подобався предмет – хімія. Знав ії настільки добре, що сам готував своїх дітей з цього предмету до вступу в університет. Але дилему вибору місця свого навчання між хімічним факультетом Львівського університету та медичним університетом без коливань вирішив на користь медицини.

 

People UA: Ви навчались у Львові, чи не було думок лишитись там?

 

Іван Сидор: Я закінчив медичний університет із відзнакою та із рекомендацією ректора до наукової роботи. Однак дружина, яка родом із Волині, переконала мене в тому, що необхідно їхати сюди та займатись практичною роботою: лікувати хворих.

 

People UA: Першоосновою хорошої лікарні є якісне обладнання. Скажіть, чим може пишатися обласна лікарня? І які потреби має Ваш медичний заклад?

 

Іван Сидор: Обласна клінічна лікарня пишається своїм кадровим потенціалом, його потужним інтелектуальним рівнем. Ми досягли великих успіхів у зміцненні матеріально-технічної бази. Більше того, у лікарні функціонує високотехнологічне обладнання. Але жоден лікувальний заклад ніколи не може зупинитись на досягнутому. З’являються нові орфанні захворювання і відповідно виникає потреба у все нових та нових методах діагностики та лікування. Це ми успішно вирішуємо.

 

People UA: Нещодавно у Волинській обласній клінічній лікарні відкрили пульмонологічне відділення, оснащене сучасною апаратурою. Звідки фінансування для доволі дорогої апаратури? Скільки ще в Україні є таких відділень?

 

Іван Сидор:Відкрито нове пульмонологічне відділення, аналогів якому немає в Україні. Відділення оснащене сучасною апаратурою. Відкриті такі підрозділи: інтервенційної пульмонології, лабораторії сну, ультразвукової діагностики легень. Відкриття такого відділення було зумовлено ростом захворюваності та хворобливості органів дихання та інвалідності від цих захворювань.

 

Врешті-решт вирішене й питання з діагностикою захворювань. Відкрите відділення діагностики, яке вирішить проблеми волинян щодо призначення правильного лікування та запобіганню багатьох хвороб.

 

People UA: Іване Миколайовичу, скажіть, будь ласка, чи насправді проблема фінансування медицини є і надалі такою ж гострою у нелегкі часи для країни?

 

Іван Сидор: Фінансування галузі охорони здоров’я – це насправді одна із найбільших проблем. Необхідні кошти для підвищення зарплат медичних працівників та обслуговуючого персоналу, а також для придбання сучасного високотехнологічного обладнання.

 

People UA: У Вашому підпорядкуванні багато людей. Як вдається організувати роботу? Чи встигаєте банально кожному дати чіткі завдання?

 

Іван Сидор: Я вважаю, що немає потреби кожному давати настанови. Кадри у нас підготовлені, навчені, грамотні. Звичайно, ми постійно проводить заходи з підвищення фахового рівня спеціалістів. Також постійно присутня контрольна функція.

 

People UA: З огляду на Ваш чималий стаж роботи Ви вдалося попрацювали із великою кількістю спеціалістів. Тому можете чітко відповісти на наступне запитання. Подейкують, що зараз все менше і менше професійних кадрів, і це проблема освіти. «В медицину молоді лікарі потрапляють з купленими дипломами,» – чи погоджуєтесь Ви із цією тезою?

 

Іван Сидор: Це проблема як вищих навчальних закладів, так і наша. Трапляється, що в медицину приходять випадкові люди, які не можуть себе знайти. Водночас хочу сказати,що такі працівники в нашій лікарні не приживаються. Вони самі відчувають, що обласна клінічна лікарня – це не їх рівень. Над цією проблемою ми постійно та серйозно працюємо.

 

People UA: Сьогодні медицина – це одна із найпопулярніших тем для монографій, наукових текстів і не тільки. Приміром Генрі Марш–відомий  нейрохірург написав книгу «Історія про життя, смерть і нейрохірургією», котра стала бестселером. Ви любите у вільний час читати, ось бачу у вас навіть на столі лежить «Кобзар». А чи не було думок щось написати, поділитися, так би мовити, досвідом?

 

Іван Сидор: Звичайно, цікавих думок є дуже багато. Однак постійно не вистачає часу. Щодня у мене велика кількість прийомів пацієнтів та їхніх рідних, а також працівників лікарні, колектив якої є дуже великим. Вимушений займатись практичною роботою.

 

People UA: Чи має лікар шанс на помилку? До речі, у вищезгаданій книзі Генрі Марш зазначає наступне – «у кожного лікаря є своє маленьке кладовище» і розповідає про свої помилки. Як ви вважаєте – це правильно говорити про свої помилки?

 

Іван Сидор: Я вважаю, що у будь-якій професії допустимі помилки, окрім лікарської. Помилки лікаря часто не можна виправити. Тому в лікарні постійно діє консиліум лікарів, де вирішуються самі складні питання діагностики та лікування. Лікар, який допустив серйозну помилку, не має права працювати у медичній галузі.

 

People UA: Окрім того, що Ви любите читати, маєте ще якісь хобі? Як взагалі проводите своє дозвілля?

 

Іван Сидор: Робота, сім’я, книжка.

 

People UA: Ваш заклад проводить часто тендери. Ця тенденція вже давно є дуже популярною у Європі, в Україні вона ж розповсюдилась зовсім нещодавно. За рахунок чого Ви маєте можливість проводити тендери? Хтось допомагає у їх фінансування?

 

Іван Сидор: Зараз в лікарні все, що закуповується, закуповується прозоро. Так, скажімо, на закупівлю ліків, продуктів харчування, енергоносіїв проводяться тендери. Більше того, при закупівлях за залучені кошти також проводяться тендери.

 

People UA: Наука щодня іде вперед, невпинно відбуваються нові відкриття у різних галузях, медицина не виняток. Чи багато змінилось в тому, який багаж знань мав мати лікар 35 років тому і сьогодні? Як Ви особисто слідкуєте за новинами у медицині?

 

Іван Сидор: Сьогодні науково-технічний прогрес розвивається шаленими темпами. Не стоять осторонь і медичні технології. Знаходимо чимало спонсорських коштів для придбання високотехнологічного обладнання. Необхідно ще навчити спеціалістів для роботи на цьому обладнанні. Ті знання, які мав лікар 35 років тому назад, не можна порівнювати із сьогоднішніми. Все змінюється просто фантастично. Сьогодні головним є те, щоб лікар мав бажання постійно над собою працювати. Можливості для цього необмежені. У світі накопичені цілі комори знань. Треба вміти взяти саме те, що потрібно лікарю.

 

People UA: Чи задоволені Ви рівнем Волинської обласної клінічної лікарні? Які найбільші досягнення? І щоб хотілося б змінити?

 

Іван Сидор: Ми дуже задоволені сучасним рівнем. Найбільше досягнення – це високо підготовлені кадри, які підвищують свою кваліфікацію на базах як провідних вітчизняних клінік, так і закордонних. Працюємо над втіленням нових задумів. Сподіваємось, що через рік-два ми досягнемо нових фантастичних успіхів в діагностиці та лікуванні хворих. Коли досягнемо, тоді й проінформуємо.

 

People UA: Ви отримали нагороду Української Православної Церкви – орден преподобного Агапіта Печерського. Як для християнина, яке значення для Вас має ця відзнака?

 

Іван Сидор: У мене є багато церковних нагород, і я ними дуже пишаюсь, бо я є глибоко віруюча людина.

 

People UA: Ви 44-го року народження. Виглядаєте чудово. В чому секрет довголіття та молодості?

 

Іван Сидор: Секрет молодості у відсутності шкідливих звичок. І чим більше працюю, тим краще себе почуваю.

 

People UA: Традиційне питання нашого журналу. В чому Ваш секрет успіху?

 

Іван Сидор: Секрет полягає в одному – постійна систематична невтомна праця, як керівника, так і всього медичного персоналу. У всьому має бути системний підхід. Прогнози, які ми складаємо, ми їх реалізуємо. Слава Богу, ще ні разу не помилились ні в чому.

 

 

Спілкувалася: Наталія Савчук.

Фотограф: Вадим Павлосюк

Опубліковано "People UA by НАСОЛОDА" № 1(41), літо 2017