Микола Романюк

«Не треба різати країну по живому…»

Лучани знають його, як поміркованого мера, сини - як турботливого батька, дружина - як справжнього чоловіка, а друзі та колеги – як цілеспрямовану в усьому та наполегливу людину. На сторінках улюбленого журналу позитиву для Вас буде відкрито багато цікавих фактів із життя та діяльності міського голови Миколи Романюка. Його досягнення та прорахунки, відверті думки про ситуацію у країні та щирі побажання лучанам

МІСТО

Люблю наше місто. Я не можу сказати, що за час мого головування воно зазнало кардинальних змін, проте, у деяких напрямках його розвитку є значні зрушення. Перша моя конкретна справа – це спорудження переходу через залізничну колію. Спорудження об’єкта було завершене після 15-річного простою. Звісно, до моїх обов`язків належить розвиток інфраструктури Луцька, тому міська рада дбає про заклади освіти, охорони здоров`я, про різного типу соціальні заклади тощо. Один із напрямків, у якому був здійснений прорив, це – освітлення міста.

Відкрили притулок для тварин-безхатченків; проведені роботи по розчищенню парку, скверів, русла річки Сапалаївка, а сьогодні триває очищення й Теремнівських ставків. Продовжується налагодження цілодобового постачання води у мікрорайонах міста. Капітально відремонтовано Привокзальну площу, «залізничні ворота» нашого міста. Здійснюємо ремонтні роботи доріг та прибудинкових територій. Що я можу виокремити із соціально значущих справ, це  відкриття  Центру надання адміністративних послуг. Тут лучани можуть отримати понад 260 адмінпослуг; відкриття нового дитячого садка  № 40 на  200 місць, початок будівництва  школи № 27.  З 2011 по 2014 рік відкрито 23 додаткові групи у дитячих садках, а це означає, що понад 700 маленьких лучан отримали можливість відвідувати дошкільні заклади. З цих груп – дві інклюзивні для діток з синдромом Дауна. У цьому році почне працювати дитсадок на вул. Чехова.

Якщо аналізувати галузь медицини, то за останній період відкрито дві амбулаторій сімейного типу на вулицях Стрілецькій та Привокзальній. І сьогодні ми можемо пишатися напрацюваннями з виділення фінансування Світовим банком на три нові амбулаторії та придбання обладнання для цих установ.

Крім того, ми виходимо на фінальну стадію зі сміттєсортування, а це робота досить непроста. Найближчим часом предбачається серйозна реконструкція котелень із метою економії газу.

Оскільки наша країна перебуває на шляху євроінтеграції, то ми приділяємо увагу міжнародній співпраці. У нас з’явилися нові міста-партнери, яких сьогодні вже сімнадцять. Реальним досягненням є те, що близько 22 млн.грн. залучено по міжнародних грантах та проектах у місто. Таких, як проект реконструкції зоопарку, сучасна палата з обладнанням для лікування важких опіків у міській лікарні №2. Важливий проект – «Шлях Гедиміновичів», до якого вже входить п’ять країн. Ним займається управління туризму та промоції міста, і ми хочемо, щоб він став одним із проектів Ради Європи.

ЄВРОСОЮЗ

У нас громадянське суспільство буде побудоване тоді, коли лучанин йтиме вулицею та викидатиме сміття до смітника. До чого я веду? Ми прагнемо вступити до ЄС, але сьогодні, на жаль, не всі люди готові до цивілізованих нововведень. Все ж хотів би зауважити, що за останній рік у місті стало значно менше сміття, пошкодженого та вкраденого майна. Помічаю прогрес і, напевно, завдяки культурі, виховним заходам, молодіжним обмінам, - можна досягти європейського рівня життя. Ми зараз співпрацюємо з Польщею, Чехією, Швецією, Грузією, Францією, Грецією, Литвою, Китаєм, Білоруссю.... А похвалитися такими ж партнерським стосунками з містами Сходу України, на жаль, не можемо. Зараз популярності набув вислів «Зшиваймо Україну»! А я, власне, прихильник думки, що її не треба розпорювати. Не треба різати по живому, тоді й не доведеться зшивати. Україна повинна бути єдиною, і в цьому напрямку треба працювати.  Якщо  зараз провести голосування серед лучан щодо підтримки євроінтеграції, я думаю, 90 % її підтримають. А якщо таке голосування провести у містах східних областей, там будуть інші результати, тому що люди  знають, як живуть європейці. Потрібно робити обміни між областями і надалі, щоб мати змогу спостерігати рівень життя у різних куточках України. В Луцьку, можливо, не все ідеально, але біженці з Криму серед міст Західної України для життя сьогодні  обирають саме Львів та Луцьк. Хочеться, щоб у будь-якому місті нашої держави людям було добре жити, а над головою, щоб завжди було мирне небо.

ДОРОГИ

За останні роки зроблено багато, аби покращити стан доріг. Зробити їх усі одразу неможливо, особливо коли є проблеми у казні держави. Та, все-таки, вулиці Станіславського, Винниченка, Грабовського, проспект Перемоги та Гнідавську доробляємо. Плануємо покращити дороги на Набережній та Соборності, проспекті Волі від облмуздрамтеатру імені Тараса Шевченка до вулиці Шопена. Якщо робити, то якісно! А це завжди великі кошти.

ВОДА

У нас вода одна із найкращих в Україні, адже вона зі свердловини. Вже понад рік не застосовується хлор, лише сучасні технології очищення води. Можна впевнено говорити, що вода в Луцьку відповідає євростандартам. Спробуйте воду у інших містах і зрозумієте, що в Луцьку набагато краща.

ЕКОНОМІЯ

Нам вдалося заощадити завдяки погоді, але не так багато. Минула досить тепла зима, з помірними морозами й опадами. Зима була коротшою, тому опалювальний сезон розпочали і завершили на 15 днів раніше. Загалом ми зекономили за квітень  в нарахуваннях плати для населення майже три з половиною мільйони гривень. Окрім цього, в розрахунках за листопад, за перерву в наданні послуги у жовтні  у зв’язку з підвищенням середньодобової температури, зменшено нарахування плати на суму понад півмільйона гривень.

МІЛЬЙОН

Мільйон заробити важко, але можна. Хоча не кожен зможе ним розумно розпорядитися. Та все ж щастя, напевно, не в грошах і не у їх кількості.

ПРЕМІЯ

Переможцями можуть бути ті люди, які зробили важливий внесок у розвиток міста. Я б визначав переможців Премії «Люди року-2014» за професією, де більше б звертав увагу на вчителів, лікарів, слюсарів, будівельників, токарів, зварювальників. Ми забули про людей, які на передовій. 

КРИМ

Я вважаю неправильним, що без бою віддали Крим. За Крим варто було боротися. Бо сильні ті, хто може себе захистити, а слабких відштовхнув убік і пішов далі. Сьогодні гинуть люди, сваряться рідні, хоча нівелювання поняття «людяності» почалося давно. І те, що відбувається у Донецьку, Луганську, провина усіх нас, у тому числі й української влади не лише за часів Януковича. Централізація влади, безкарність породжує результат, котрий ми маємо на сході, і його можна було передбачити. Усе це акція, яка планувалася мінімум років зо п’ять.

Останні події засвідчують, що в українців з`явилася єдина спільна ідея – ідея євроінтеграції. Назвіть мені хоч одну ідею за часи незалежної України, яка б так стривожила та об’єднала людей. На чолі цієї революції стояла молодь, яка будуватиме незалежну Україну. Вони вже не продадуть її за 100 грн, і це мене тішить. Я просто знаю настрій своїх синів і навіть внуків. От прийшов онук зі школи, розмальований у національних кольорах, а коли я його запитав: «Що це у тебе на обличчі?», то він відповів: «Я вболіваю за Україну». Ось вона, ідеологія. Колись усі боялися вислову «Слава Україні!», а тепер він чи не найпопулярніший! І це теж ідеологія. Я ніколи б не повірив, що «гра мільйонів» об’єднає людей, і як це не парадоксально, проте футбольні фани показують нам приклад єдності української спільноти. Ніхто на футбольному матчі не вигукує «Западенці! - Східняки!», а чути лише «Слава Україні! - Героям слава!».

Щоб не поставало питання федералізації, зміни до Конституції України потрібні, децентралізація влади необхідна, і повноваження органам місцевого самоврядування повинні бути гарантовані фінансово.

Треба подякувати усім країнам світу, які вболівають за Україну у нелегкий час. Такої підтримки за останнє десятиліття ще ніхто не мав. І, звісно, сюди підуть європейські інвестиції і навіть російські. Пригадаєте мої слова.

ПРЕЗИДЕНТ

Президент повинен бути Президентом усієї держави.

ВИБОРИ

Я рахую кожен день, що наближає нас до президентських виборів. Я звертаюся до читачів: Росія робить усе для того, щоб вибори не відбулися. І в Україні є теж такі люди, котрі хочуть Україну розділити. Кожному українцеві треба добре подумати, можливо, навіть переступити через себе, щоб ці вибори відбулися. Бо важливо навіть не хто переможе, а сам факт того, щоб вони відбулися.

ВІЙНА

Хто знає, може й бути надзвичайний стан. У разі повної мобілізації нам доведеться захищати Україну. Діти з перших днів сказали, що підуть воювати, як тільки буде призов. І я теж пішов би, однозначно.

ГЕРОЇ

Це герої Небесної сотні. Хлопці, які йшли з дерев`яними щитами під кулі. У кожної епохи є свої герої. У нас це вони. Але найважливіше, щоб не знівелювалося поняття героїзму.

ДРУЗІ

Краще один старий друг, ніж багато нових.

СІМ’Я

У кожній сім`ї своя держава: десь патріархат, десь матріархат. У нас класично розподіляються обов`язки. Дружина – господиня, мати, а я  – годувальник. Як голова сімї, намагаюсь, щоб у неділю ми, як правило, збиралися родиною і проводили час разом.

ПРЕКРАСНЕ ДАЛЕКЕ

Планів багато, але остаточного ще не склав.

НАСОЛОДА

Думаю, що я щаслива людина. В першу чергу щастя  відчуваю у своїй сім`ї, по-друге, від того, що щось зробив, залишив слід після себе у місті. Хоча багато лучан мене критикують, все-таки, я радий із того, що можу змінювати Луцьк на краще.

 

Спілкувалася: Олена Бекеша. Текст: Ірина Мусій. Фото: Ірина Дяченко.