Досьє

Персона: Оля Полякова

Посада: Суперблондинка в кокошнику

Знак зодіаку: Козеріг (17 січня 1984)

Життєве кредо: Не зупинятися на досягнутому

Сімейний стан: заміжня

В дитинстві мріяла стати: співачкою

Важлива подія в житті – народження моїх дітей

Бізнес для неї – це шоу. А шоу – це бізнес!

Незабутній концерт: кожний мій концерт для мене незабутній

Отриманий титул: Суперблондинка Всія Русі

Музика: вернакулярний поп

Книга: «Як вийти заміж за мільйонера»

Вид спорту: біг

Вид відпочинку: з сім’єю

Страва: сир

Напій: безалкогольний

Ідеальний дім – це дім, в якому всі щасливі

Влада для неї – це можливість дома встановлювати диктатуру

 

Мега-позитивна співоча суперблондинка в кокошнику може розвеселити навіть того, хто не розуміється на гуморі. Все частіше ми бачимо Олю Полякову з її «козирними приколами» в телепроектах, чуємо у ефірах радіостанцій, а сьогодні черга дійшла й до журналу позитиву. Для читачів сьогодні вона ділиться секретами, успіхом, досвідом і гарним настроєм. 

 

Лише Насолода: Ви берете участь в шоу перевтілень «Як дві краплі», і там від початку перебуваєте серед лідерів. Розкажіть, чи важко вам даються образи і який з них виявився найскладнішим?

 

Оля Полякова: Найвдаліше й найважче перевтілення одночасно – це Кіркоров. За пір’ям, камінням та епатажем ховається складна артистична особистість. Я працювала над образом важко і кропітливо. На щастя, Філіп, що був присутній на ефірі, був від перевтілення у захваті!

 

ЛН: Чоловік приходить на ефіри: підтримує чи, навпаки, ревнує вас до сцени?

 

ОП: На ефіри не приходить, бо ж він у відпустці по догляду за дітьми, доки я заробляю гроші (сміється). Але й не ревнує, йому подобається моя творчість, мої хіти «Шлёпки» і «Люлі», мої перевтілення у шоу «Як дві краплі».

 

ЛН: Коли ви познайомилися, то відразу розповіли про свою професію? Його не налякала перспектива зустрічатися із зіркою?

 

ОП: Мені не довелося казати, бо ж ми якраз і познайомилися, коли він запросив мене виступити на його дні народження. Хотів, щоб це була красива дівчина з голосом. І я приїхала. Свято відбувалося на борту корабля, все було дуже романтично. І чоловік одразу мене вразив, хоча я в цьому йому досі не зізналася. Серце дівчини має залишатися неприступним, навіть якщо ви вже багато років у шлюбі, щоб чоловік знову і знову намагався кохану завойовувати та підкуповувати подарунками (сміється).

 

ЛН: Ви виступаєте як поп-співачка, а чи не було бажання з голосом діапазоном у 3 октави розпочати кар’єру в опері?

 

ОП: Мій стиль – це не просто поп, це оригінальний і не розтиражований вернакулярний поп. З його колоритом мене познайомив музичний продюсер Михайло Ясинський, який цього року приєднався до нашої команди. Мій стиль яскравий, неординарний, дає свободу для творчості й доброго хуліганства (сміється).

 

ЛН: Вас називають людиною-святом. У повсякденному житті у вас так само все святково?

 

ОП: У повсякденному житті «наряджаюся» в бігуді, маску з огірків і сідаю читати квантову механіку. Тому мій чоловік досі не здогадується, що Суперблондинка у кокошнику і його дружина – одна і та сама особа (сміється). Насправді ж неможливо вдавати веселу на сцені, а у житті лишатися злою занудою, тому що публіка швидко побачить нещирість. До того ж, якщо хочеш у житті свята, то треба себе налаштовувати на нього, воно не приходить до тих, хто скиглить. Тому у мене завжди все святково.

 

 

ЛН: Знаю, що через молодшу доньку Алісу відмовилися від участі в «Останньому герої». Боялися дитину залишити на няньок?

 

ОП: Я до річного віку годувала дитину грудьми, не перериваючи при цьому робочого процесу. Досі вважаю, що це подвиг і з гордістю про нього розповідаю. Коли мені запропонували їхати на острів, дитині було лише сім місяців. Я мала в буквальному сенсі відірвати доньку від грудей і їхати світити сідницями перед камерами. Ні, це було неможливо. Не можу пожертвувати сім’єю заради кар’єри. Вдень я, як і кожна мама, на роботі, а ввечері повертаюся додому, де мене чекають мої діти і чоловік.

 

ЛН: У ваших останніх кліпах також брала участь ваша старша донька Маша. Вона вам допомагала чи завдавала клопоту на майданчику?

 

ОП: Вона була єдиною, хто знявся з першого дубля. І їй це все дуже сподобалося. Зараз вона вважає, що вже все вміє і робить все дуже круто, хоча ще варто повчитися, аби бути професіоналом. Дітям треба казати, що вони найталановитіші, найрозумніші і найкрасивіші... Це вже потім життя буде їх у цьому розчаровувати.

 

ЛН: Скоро Новий рік, доньки вже написали листи Діду Морозу?

 

ОП: Молодша ще не вміє писати і має скромні бажання: ляльку, забавки і щоб мама не сварила за недоїдену кашу (сміється). А старша впевнена, що у батьків серце не камінь, а тому можна випросити більше подарунків, ніж у якогось незнайомого старигана, тому домовляється з нами напряму.

 

ЛН: Ви вже підготувалися до святкування Нового року? Зустрічатимете дома з сім’єю чи в компанії друзів? У вас є якісь традиції для святкової ночі?

 

ОП: Головна наша сімейна традиція: мама має принести бабосів у сім’ю, тому у святкову ніч пахатиме на корпоративах (сміється). А все зароблене потім спустить на подарунки близьким. Сімейне свято для нас – це Різдво. В цей день обміняємося подарунками, сядемо разом до столу, як належить.

 

ЛН: Накривати стіл будете самі? Знаю, що ви смачно готуєте, чи часто вдається почастувати рідних власноруч зготованими стравами? Що зазвичай у вашому меню?

 

ОП: Знаєте, є анекдот. Приходить стомлений чоловік з роботи і питає дружину: «Люба, що ти мені сьогодні приготувала?» Та поправляє фартуха, залазить на стілець і радісно відповідає: «Пісеньку, любий!» (сміється). Насправді я дійсно люблю і вмію готувати, коли маю на те час. Щодо меню, то я фанат високої кухні і не вважаю «торт з печінки» верхом кулінарії. Я готую по мішленівським рецептам і обираю до столу смачні та вишукані страви.

 

Спілкувалася: Сніжана Романюк

 

 Опубліковано "Лише Насолода" № 5(27), зима 2014