Досить часто в своїй професії зустрічаються випадки нерозуміння реєстрації місця проживання, яким чином воно виникає, припиняється, та яке взагалі відношення має особа до житла, де вона зареєстрована. Нерідко доводиться чути слово «прописка», хоча такого юридичного поняття давно вже не існує. Тому, перш ніж перейти до новел законодавства, зупинимось коротко на суті питання.

Реєстрація місця проживання – це внесення інформації до відповідного реєстру про місце перебування особи. Жодних прав на нерухомість в людини, що зареєстрована, не виникає. Зареєструвати своє місце проживання в певному житлі може як власник, так і інша особа з його згоди. Власник не обов’язково зареєстрований у своїй власності. Житло людини та реєстрація місця проживання жодним чином не пов’язані між собою.

Прописка – це радянське поняття, яке виникло ще в 1925 році й існувало до 2003 року, тому грамотно говорити саме «реєстрація місця проживання» як поняття, визначене законом.

З 1-го грудня почав діяти новий Закон України «Про надання публічних(електронних послуг) щодо декларування та реєстрації місця проживання». Відтепер законодавець вніс два поняття: декларування і реєстрація місця проживання. Їх відмінність полягає у тому, що декларування, на відміну від реєстрації, – це внесення відомостей в електронному форматі, а реєстрація – в паперовому.

З прийняттям вищевказаного закону зникла необхідність відмітки в паспорті про реєстрацію місця проживання, спрощено систему електронного декларування задля зменшення бюрократизації процедури у відповідних органах. Встановлені підстави для відмови в реєстрації місця проживання, що також зменшить бюрократію в органах реєстрації. Крім того, до ID документа(паспорта) більше не доведеться носити витяг про реєстрацію місця проживання. Строки реєстрації та декларування – значно зменшені, а порядок – спрощений.

Здійснити декларування можливо буде дистанційно, без Вашої присутності та це не впливатиме на місце отримання пенсії чи медичної допомоги.

Як адвокат, позитивною зміною можу також назвати і порядок зняття особи з місця реєстрації(декларування) проживання. До прийняття Закону для багатьох власників це був неабиякий головний біль зняти з реєстрації осіб, що не мають відношення, не проживають чи просто відмовляються змінювати свою реєстрацію. Нерідко траплялись випадки такого собі шантажу власників, коли особи, що були зареєстровані в його житлі, відмовлялись змінювати місце реєстрації та вимагали взамін певних дій, дехто це робив з метою насолити, в основному колишні чоловіки та жінки, або ще гірше – придбання житла під обіцянку попереднього власника в подальшому виписати всю свою родину, і як результат – судова тяганина з визнанням особи такою, що втратила право проживання і зняття її з реєстрації місця проживання.

Відтепер передбачено два досить простих кроки зняття з реєстрації (декларування) місця проживання:

- за заявою особи(або її представника) в паперовій формі;

- за заявою власника житла в паперовій формі.

У разі, якщо власників декілька, – за їх попередньою згодою. Важливо, що при знятті з місця реєстрації (декларування) проживання одного з батьків або обох батьків, автоматично підлягають зняттю і діти, що прописані в даному житлі.

Автор: адвокат Віталій Жуковський

м. Луцьк, вул. Лесі Українки 10, оф. 21 тел.:+38 (099) 1753495

Опубліковано People UA №3 (55) зима 2021-2022