В Організації з економічного співробітництва та розвитку вже заявили, що світові знадобиться багато років, аби оговтатися від коронакризи COVID-19, який з’явилася у 2020 році у Китаї та призвела до пандемії. За офіційними даними, підтверджених випадків зараження коронавірусом вже понад 9 мільйонів людей у всьому світі. Але не лише людські втрати від коронавірусу, а й економічні майже такі ж приголомшливі. Поширення хвороби також стало викликом для світової економіки, включно із найсильнішими економічно розвиненими країнами світу, такими як США та Китай.

Аби зменшити удар по економіці, попри ризики для здоров’я, низка країн відновлює роботу після карантину та локдауну (тобто періоду максимальних обмежень і заборон), ), і працює над вирішенням проблеми  вакцинації.

За прогнозами, у 2021 році рівень безробіття становитиме від 9,2% до 10%, тобто без роботи можуть опинитися 360 мільйонів із 3,6 мільярда працевлаштованого населення по всьому світі. Ще близько 1,6 мільярда людей, які працюють у неформальному секторі економіки, можуть опинитися в ситуації нестачі засобів для існування через різке скорочення робочих годин, повідомляють у Міжнародній організації праці (МОП). Економісти кажуть, що до кінця року втрата доходу буде найбільшою за останнє століття, за винятком воєнного часу.

Економічна картина є похмурою навіть і для найбагатших у світі, адже уряди й політики, які намагаються впоратися з руйнівною кризою у сфері охорони здоров’я і великою кількістю летальних випадків, уже витратили трильйони доларів і залишили під сумнівом існування цілих секторів економіки.

Зміни на фондових ринках, де купують і продають акції компаній, впливають не лише на самі компанії і трейдерів. Вони впливають на те, як у світі рухаються інвестиції, а також на пенсійні та інші заощадження у багатьох країнах, адже, наприклад, пенсійні фонди часто вкладають гроші клієнтів у цінні папери.

Усі головні індекси провідних фондових бірж світу в Японії, Британії та США суттєво впали. Інвестори бояться, що поширення коронавірусу припинить зростання економіки, а дії урядів будуть недостатніми, аби запобігти поширенню хвороби.

У відповідь на це центральні банки багатьох країн почали знижувати облікові ставки, щоб зробити гроші дешевшими, а позики – доступнішими. В теорії це також має підтримати споживчий попит. Серед тих, хто пішов на зниження облікової ставки, Федеральна резервна система США та Банк Англії.

Який же бізнес постраждав найбільше?! Із тисячами скасованих рейсів, відряджень і відпусток туристична галузь зазнала величезних втрат.Уряди по всьому світу запровадили заборони на подорожі, аби стримати поширення вірусу.

Під час кожної кризи інвестори віддають перевагу безпечним активам. Серед них золото завжди вважали абсолютно надійним. Але зараз інвестори настільки не впевнені у тому, як розвиватимуться події і якими можуть бути наслідки для світової економіки, що обвалилися навіть ціни на золото. Крім того, ціни на нафту впали до найнижчого рівня майже за 20 років – від червня 2001. Інвестори побоюються, що подальше поширення вірусу зумовить уповільнення світової економіки, а відтак, зменшиться і попит на нафту.

Як відомо, зростання економіки приносить більше багатства та більше нових робочих місць.За оцінками Організації з економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), через пандемію коронавірусу зростання світової економіки може виявитися меншим, ніж після кризового 2009 року.

У разі ж, коли пандемія коронавірусу триватиме довше і матиме важчі наслідки, коли підприємства будуть закритими, а працівники залишатимуться вдома, у 2021 світова економіка, ймовірно, зросте лише на 1,5%.

Існують також серйозні побоювання, що подальше поширення COVID-19 може поставити під загрозу продовольчу безпеку. Водночас розподіл продовольства може бути дещо порушено внаслідок перебоїв роботи транспорту та запровадження обмежувальних заходів карантину, але на основні товари це не надто впливає порівняно з харчовими товарами з більш високою ціною, оскільки такі важливі товари можна завантажувати, відправляти й вивантажувати з мінімальними людськими й часовими затратами. Крім того, світові запаси зерна тривалого зберігання, такого як пшениця й рис, мають бути достатніми для задоволення будь-якого зростання попиту. Отже, жодних значних перебоїв у виробництві основних продуктів харчування не сталося і, наразі, ризики їх виникнення через спалах коронавірусу мінімальні. Однак інші частини харчової системи можуть бути більш вразливими.

З огляду на зазначене, урядам потрібно діяти швидко й неупереджено, аби подолати коронавірус і його економічні наслідки. Необхідно забезпечити ефективні й проактивні заходи для запобігання зараженню вірусом, а також запровадити чітко спрямовану політику щодо підтримки систем охорони здоров'я та її працівників, а також захисту доходів вразливих соціальних груп і підприємств під час цієї пандемії. Підтримувальна макроекономічна політика може допомогти відновити довіру та сприяти відновленню попиту. Якщо впливатимуть негативні ризики, а зростання відбуватиметься на значно нижчому рівні протягом тривалого періоду, то потрібно буде здійснювати скоординовані багатосторонні дії для забезпечення ефективної політики в галузі охорони здоров'я, стримування й пом'якшення заходів контролю діяльності бізнесу, підтримки суб'єктів господарювання і звичайних громадян із низьким рівнем доходу.

Отже, настав час зробити ґрунтовні висновки, що логічно випливають з аналізу викликів сучасності й затребуваності дій урядів країн усього світу. Однозначно можна сказати, що світова економіка вже перебуває в рецесії, оскільки наслідки впливу коронакризи на економічну активність все значніші. Більше немає сумнівів у тому, що найдовша глобальна експансія з високою ймовірністю закінчиться цього кварталу. Підтверджують це й більшість експертів, які сходяться на тому, що ситуацію вдасться швидко взяти під контроль, і вплив вірусу на світову економіку буде значним, але нетривалим, по аналогії з вірусом атипової пневмонії у 2003 році. Зростання економіки стабілізується вже у другому кварталі, хоча минулий рік, по суті, вже втрачено. Якщо взяти цей сценарій за базовий, як роблять більшість аналітиків, вплив на Україну буде негативним, але обмеженим. Чи справді все так погано?

Опубліковано "People UA" № 6(52), весна 2021