У 2021 році Україна святкує ювілей, 30-ту річницю незалежності. Як держава змінилася за ці роки, подивимося на основні показники соціально-економічного розвитку України: коливання курсу долара та знецінення гривні, ключові ціни та зарплати, валовий внутрішній продукт, демографічну ситуацію та інше.

Реальний ВВП України різними темпами зростав з моменту здобуття незалежності. У 1996 році він становив 49 млрд грн, до 1999 року виріс вдвічі – до 102,4 млрд грн. У 2011 році реальний ВВП становив 1 трлн 181,6 млрд грн, у 2013-му – 1 трлн 459,8 млрд грн. У 2014 році реальний ВВП знизився до 1 трлн 369,2 млрд грн, але в наступному році вже знову відновив зростання. У 2018 році реальний ВВП сягнув 3 трлн 675,7 млрд грн. Станом на перший квартал 2020 року ВВП становив 818 млрд грн. Це нижче, ніж в попередньому кварталі і в першому кварталі 2019-го.

Мінімальна і середня зарплата в Україні також стабільно збільшується. У 1997 році мінімалка була всього 15 гривень, до 2001 року зросла до 118 гривень. У 2004 році мінімальна зарплата подолала позначку в 200 гривень, у 2012 році – перевищила тисячу гривень. У 2014-2015 році через складну економічну ситуацію вона не змінювалася – 1 тисяча 218 гривень. У 2017 році мінімальна зарплата порівняно з роком раніше виросла більш, ніж удвічі – до 3,2 тисячі гривень. У 2020 році мінімальна зарплата в Україні становила 4 тисячі 723 гривні. Однак уже в 2021 році вона збільшилася до 6 тисяч.

Середня зарплата в Україні в 1996 році була 103,28 гривень, до 2001 року вона збільшилася удвічі – до 235,39 гривень. У 2007 році середньомісячна зарплата в країні перевищила тисячу гривень. У 2013 році середня зарплата становила 3 тисячі гривень, у 2017 році – понад 6 тисяч. Станом на 2021 рік у середньому українці заробляють 10 тисяч гривень.

Курс долара в Україні, на жаль, теж зростає. Найстабільнішою гривня була з 2000-го до 2008 року – курс коливався в межах 5,05-5,44 за долар. Потім «епоха долара по 5» закінчилася і курс виріс практично до 8 гривень за долар. У 2014-му долар коштував 11,89 гривень, вже в наступному році українська валюта різко подешевшала – до 21,84 за долар. Поки найдорожчим долар був у 2018 році – середньорічний курс 27,2. У 2020 році середній курс становив 26,17 гривень за долар. На сьогоднішній день курс становить – 27,1 гривень.

Хоча в Україні збільшується середня і мінімальна зарплата, водночас зростають і ціни. Наприклад, за час незалежності значно подорожчав хліб. У 1996 році кілограм житнього і житньо-пшеничного хліба коштував 52 копійки, у 2006 році – 1,96 гривні, у 2016-му – 9,89 гривні. На початку цього року хліб коштував уже 20,67 гривні за кілограм.

Подорожчав також бензин. Літр бензину марки А-95 у 1999-2005 року коштував не більше 3,5 гривень. До 2011 року вартість палива зросла до 10,4 гривень за літр, до 2015-го – до 17,08 гривень. Високою ціна на бензин А-95 була в 2019 році – 29,18 гривень за літр. На початку 2020 року бензин коштував 27,21 гривень за літр. А в цьому році 1 літр пального вартує 31,64 грн.

Ще одна болюча тема для українців – вартість комунальних послуг. Особлива увага завжди прикута до ціни на газ. У 1996-1999 роках кубометр газу коштував 0,11 гривні, у 2000-2005 роках – 0,17 гривні. Потім був період ціни 0,31 гривень за кубометр, 0,48 гривень і 0,72 гривні. У 2014 році газ коштував 1,09 гривні за кубометр, а вже в наступному році ціна підскочила до 7,19 гривні. У 2016-2018 роках українці платили 6,88-6,96 гривні за кубометр. Найвища ціна на газ для населення була на початку 2019 року – 8,55 гривні за кубометр. У 2020 році вона знизилася до 5,87 гривні, у травні – до 2,78 гривні.

Ціна електроенергії зросла, але не так різко, як ціни на газ. Із 2017 року Україна мала стабільний тариф – 1,68 гривень за кіловат. Найменше українці платили за світло в 1998-1999 роках – кіловат коштував всього лише 0,1 гривні. Вартість холодної води і водовідведення на початку цього року була на рівні 21,76 гривні за кубометр. Для порівняння, у 2014 році кубометр коштував 10,24 гривні, у 2013-му – 3,18 гривні.

Вартість проїзду в комунальному транспорті за час незалежності України пройшла кілька етапів підвищення. Тривалий час, з 2001-го до 2008 рік, проїзд у київському метро коштував 50 копійок. У 2009 році тариф підвищили до 2 гривень, потім через вимоги Антимонопольного комітету України його знизили до 1,7 гривні. Однак за рішенням суду довелося повернути тариф у 2 гривні. У 2016 році кияни знову пережили дворазове підвищення вартості поїздки в метро, з 2019 року проїзд у підземці коштує 8 гривень.

Паралельно зросли ціни на проїзд у наземному комунальному транспорті. З 50 копійок до 1,5 гривні, потім – до 3-4 гривень. Тепер ціна така ж, як і в метро, – 8 гривень за поїздку.

Дорожчає також житло. Середня вартість однокімнатної квартири в Києві в 1997 році становила 28,5 тисяч гривень, у 1998 році – ще дешевше. У 2008 році вартість квартири в столиці перевищила 1 млн гривень, у 2009-2013 роках житло ненадовго подешевшало. Після 2014-го ціни в Україні зросли на все, в тому числі і на квартири. Однокімнатна в столиці в середньому коштувала 1,3 млн гривень. До кінця літа 2020 року ціни зросли вдвічі – до 2,6 млн (92,6 тисячі доларів).

Демографічна ситуація в Україні складна. Чисельність постійного населення, за даними Держстату, впала: в 1992 році вона була 51,7 млн, у 2009 році – 46 млн, на початку 2020-го – 41,7 млн. Також знизилася народжуваність: за 1992 рік в Україні народилося 596,8 тисячі дітей, а за 2019 – 308,8 тисячі, і це найнижчий показник за час незалежності країни. Падати рівень народжуваності почав із 2012 року. Варто відмітити, що саме рівень народжуваності показує нестабільність економічної системи країни.

Україна все-таки прагне до гендерної рівності у владі, наприклад, у Верховній Раді побільшало жінок. У I скликанні парламенту було тільки 2,5% жінок (12 депутаток), у II – 4,1% (18 жінок), у III-му – 8% (38 жінок), у IV-му – 5,5% (28 жінок), у V-му – 8,7% (42 жінки), у VI-му – 7,8% (42 жінки), у VII-му – 9,6% (46 жінок), у VIII-му – 12% (56 жінок) у IX-му – 26, 6% (87 жінок).

Курс на скорочення міністерств уряд України не взяв. В уряді Дениса Шмигаля 19 міністерств, як було і в Олексія Гончарука, Володимира Гройсмана та інших прем'єрів. Найменше міністерств було за прем'єрства Віктора Ющенка й Анатолія Кінаха – 16.

Що стосується забезпечення українців освітою– кількість установ середньої освіти за часи незалежності скоротилася, утім, як і кількість учнів. У 1992-1998 роках у школах було близько 7 мільйонів учнів, а самих шкіл – близько 22 тисячі. Після 2004 року і кількість установ освіти, і кількість учнів стали скорочуватися. Станом на початок 2020 року в Україні було 15,2 тисячі закладів середньої освіти та 4,1 мільйона учнів.

Цікаво, як змінилося ставлення українців щодо вступу країни до НАТО. Наприклад, у 2009 році тільки 17,4% українців виступали за приєднання до альянсу, 59,9% були проти (за даними Центру Разумкова). У 2013 за НАТО виступали 18% опитаних, 67% були проти (дані «Рейтингу»). Але після початку російської агресії на Донбасі та анексії Криму в 2014 році ситуація кардинально змінилася: 47,8% – за НАТО, 32,4% – проти (дані КМІС). За 2020-2021 роки вступ до НАТО підтримує менша кількість українців – 43,5% опитаних.

Російська агресія вплинула і на оборонний бюджет України, коштів стали виділяти значно більше. До 2011 року в державному бюджеті на оборону не закладали і 10 млрд. На 2014 рік оборонний бюджет становив 15,2 млрд грн або 1% від ВВП, у 2015 році суму підвищили до 45,8 млрд (2,3% від ВВП). У минулому році у бюджеті закладено 117,5 млрд грн на оборону.

Розмір державного бюджету України теж щороку зростає. Вперше закладені доходи і витрати перевищили 100 млрд грн у бюджеті на 2005 рік, у бюджеті-2019 доходи і витрати вже перевищили 1 трлн. Нинішній бюджет переглядали через коронавірус, згідно з останньою редакцією доходи у 2020 році становили 978,2 млрд грн, витрати – 1,3 трлн. Варто відміти, у 2020 році в Україні рекордний за час незалежності дефіцит бюджету – 298,4 млрд грн. Для порівняння з 2019 роком було тільки 91,1 млрд. За всю історію незалежної України було тільки два бездефіцитних бюджети – у 2000-му і 2001-му роках, доходи і витрати були на одному рівні.

Рідко в період незалежності Україна обходилася без коштів Міжнародного валютного фонду. У 1994 році сума кредиту становила 0,8 млрд доларів, у 1995-1997 роках – 1,9 млрд, у 1998-2002 роках – 1,6 млрд. У 2003-2007 роках гроші від МВФ Україна не отримувала.

Рекордний кредит – 14 млрд доларів – МВФ виділив у період з 2008-го до 2013 року. З 2014-го ми отримуємо ті чи інші суми від Фонду регулярно: у 2014 році – 4,4 млрд, у 2015-му – 6,7 млрд, у 2016-2017 роках – по 1 млрд, у 2018-му – 1,4 млрд. У 2019 році кошти Україна не отримала, а у 2020 році – МВФ надав 2,1 млрд доларів.

Джерело: www.slovoidilo.ua

Опубліковано "People UA", серпень 2021