Коли ми позичаємо гроші добрим знайомим чи родичам, яким повністю довіряємо, нам здається, що ніякого ризику немає. Але інколи безкорисна допомога іншій людині обертається власними фінансовими проблемами. Тому, якщо ж Ви все-таки зважилися дати гроші в борг, то варто вивчити корисну інформацію про те, як правильно написати розписку, щоб у випадку неповернення грошей їх можна було б стягнути з боржника в судовому порядку. 

Складена належним чином боргова розписка є підтвердженням факту укладення договору позики, однак поняття боргової розписки є вужчим, ніж поняття договору позики.

В ч. 1 ст. 1047 Цивільного кодексу України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш, як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, – незалежно від суми. На даний момент в Україні неоподатковуваний мінімум доходів громадян складає 17 гривень. Отже, якщо розмір позики становить більше 170 гривень, то сторонам треба дотриматися простої письмової форми укладення боргової розписки. Чинне цивільне законодавство України не вимагає нотаріального посвідчення таких правочинів.

У випадку недотримання простої письмової форми боргової розписки, перспектив отримання в судовому порядку рішення про задоволення вимог про стягнення суми боргу фактично немає.

Розписка може бути написана позичальником від руки, може бути і надрукована. Проте своїм клієнтам я раджу, щоб позичальник писав розписку від руки. Оскільки в майбутньому при невизнанні боржником факту позики грошей та оформлення самої розписки, можна буде провести почеркознавчу експертизу і довести, що рукописний текст написаний саме позичальником, а не іншою особою. А от наявності лише одного підпису в розписці може бути недостатньо для експерта, щоб ідентифікувати особу. Крім того, звертайте увагу на підпис, який проставляє позичальник, він має бути ідентичним тому, що стоїть у паспорті. Додатковою гарантією повернення коштів може бути залучення двох свідків, які своїми підписами засвідчують під час оформлення розписки факт передачі грошей чи майна.

Законодавством України не закріплено обов'язкових реквізитів боргової розписки, проте вона повинна містити всю інформацію, необхідну для встановлення у суді факту правовідносин між позивачем та відповідачем за договором позики.

На сьогоднішній день, як Верховний Суд України, так і Верховний Суд неодноразово висловлювали свою правову позицію в спорах по стягненню боргів за розписками, а судова практика в цілому є дуже насиченою в цій категорії спорів. Тому, з урахуванням існуючої та вже сформованої судової практики, можна виокремити вимоги, яким має відповідати боргова розписка.

Отже, розписка повинна містити таку інформацію:

- реквізити кредитора та боржника. Наявність повної інформації про позичальника при виникненні спору зекономить позивачеві час на повну ідентифікацію відповідача та визначення територіальної підсудності, що значно полегшить процес звернення до суду із відповідним позовом.

- грошова сума, назва валюти, опис та кількість речей з зазначенням їх вартості. 

- не менш важливою складовою змісту боргової розписки є зазначення в її тексті обов’язку боржника повернути предмет позики кредитору із зазначенням дати, до якої позичальник зобов’язується повернути кошти. 

- умови надання коштів у позику – з відсотками чи без відсотків, із зазначенням розміру відсотків та порядку їх сплати. 

- дата та місце складання розписки, а також особистий підпис позичальника. 

Верховний Суд вказує, що боргова розписка підтверджує не лише факт укладення договору позики та погодження його умов між кредитором та боржником, а також вона засвідчує й безпосередньо факт отримання боржником від кредитора речей або грошових коштів у певному розмірі.

Оригінал розписки після її оформлення залишається на зберіганні в позикодавця до повного погашення отриманих у позику коштів та відсотків, якщо розпискою передбачено їх нарахування. Прийнявши виконання зобов’язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання зобов’язання частково або в повному обсязі. 

До боргової розписки можна додати ксерокопії сторінок паспорта, засвідчені підписами позичальника, а також фото цінностей, речей, які передаються у користування, про що зазначити у самій розписці.

Якщо позичальник належним чином не виконує свої зобов’язання і у встановлений у розписці строк не повертає позики, то кредитор має право (проте не зобов’язаний) надіслати боржнику письмову претензію рекомендованим поштовим відправленням. Якщо ж після отримання Вашої письмової вимоги боржник і надалі ігнорує свої обов’язки, тоді звертайтеся до суду. Однак не забувайте, що позовна давність у цій категорії справ становить 3 роки від дати, коли у боржника настав обов’язок по поверненню боргу в повному обсязі.

Незважаючи на оманливу простоту, розписка має цілий ряд нюансів, які необхідно враховувати. Дуже важливо взяти до уваги всі тонкощі й умови її складання, оскільки від 6-7 рядків на пів аркуша паперу найчастіше залежить Ваш матеріальний добробут. Розписка захищає перш за все права кредитора – тому і на ньому лежить відповідальність за грамотне складання даного документа.

Автор: Адвокат Ірина Міщук 

м. Луцьк, вул. Лесі Українки, 10/21

тел.: (050) 432 86 64

тел.: (067) 217 93 91

Опубліковано "People UA" № 1(53), літо 2021