Будівництво – галузь матеріального виробництва, в якій створюються основні фонди виробничого і невиробничого призначення: готові до експлуатації будівлі, споруди, їх комплекси. За 30 років незалежності України частка будівельної галузі в економіці (ВВП) знизилась майже втричі. При цьому будівельна галузь забезпечує замовленнями ще понад 30 суміжних галузей – від видобування корисних копалин до послуг з дизайну приміщень. Варто зазначити, що, як і в країнах ЄС, в Україні значна доля сектору – це малий та середній бізнес. Частка мікропідприємств в кількісній структурі будівельного сектору України складає майже 84%.

Погляд на будівництво як систему взаємопов’язаних ринків, а не набір окремих галузей, допомагає по-новому зрозуміти проблеми економіки й знайти реальні шляхи «оздоровлення». Створення нової, сучасної та ефективної системи регулювання лише для трьох ринків – металевих будівельних конструкцій, комерційної та житлової нерухомості – зможе вирішити ключові завдання початкового етапу. А саме створити підґрунтя для розвитку майданчиків для бізнесу, підвищити загальну енергоефективність житлового будівництва, позитивно вплинути на можливості реконструкції та спорудження інфраструктурних об’єктів.

Вплив коронакризи на будівництво

Останні роки стали часом великих змін та потрясінь. Коронакриза позначилась на будівництві, адже ця сфера дуже чутлива до економічних негараздів. Відбувся спад в реалізації будівельних проєктів. Через локдауни і закриття кордонів ланцюжки постачання перервались, роботи практично зупинились, що відобразилось на глобальних тенденціях ринку.

Житлова нерухомість стала першою жертвою коронакризи. У США в 2020 році, наприклад, звели багатоквартирних будинків на 12% менше, ніж позаминулого.

Попри це архітекторам та забудовникам не відмовиш в сміливості, прагненні до інновацій та експериментаторстві.

Трендом залишалося зведення енергоефективних будинків. Через пандемію коронавірусу до житлової і особливо комерційної нерухомості висувають нові вимоги щодо соціальної дистанції та вентиляції, а це безпосередньо вплине на енергетичну ємність споруд.

На ринку житлової нерухомості гряде революція

Тому в цьому році будівельники змушені рахуватися з тим фактом, що житло сьогодні – це місце праці для людей, більшість яких перейшла в режим онлайн-роботи. Споживання енергії в житлових спорудах збільшилось на 20-30%, що є потужним викликом для тих забудовників, які роблять ставку на енергоефективність.

Нові технології визначають майбутнє будівництва. Це контроль за будівельними майданчиками за допомогою дронів, 3D друк, технологія інформаційного моделювання (BIM).

Вони здешевлюють будівельні роботи, зменшують терміни будівництва та підвищують екологічність споруд. Зокрема, в Німеччині в м. Беккум побудували перший в країні 3D житловий будинок.

Аналогічні друковані споруди вже існують в ОАЕ, Данії, США, Мексиці та інших країнах. Експерти прогнозують, що технологія буде вдосконалюватись і її сфера застосування розшириться.

Трендом поступово стає декарбонізація будівництва. На будівельні об’єкти (зведення та експлуатація) припадає 38% викидів СО2 в атмосферу, що суттєво впливає на зміну клімату.

Тому в 2020 році у світі багато говорили про низьковуглецеве будівництво, тобто створення таких споруд, які б не генерували парникові гази. І успішні кейси вже є.

Забудовники та проєктувальники все частіше звертаються до так званої вуглецево-нейтральної архітектури. Її приклад – готель Bauhofstrasse в німецькому місті Людвігсбурзі, який у минулому році ввели в експлуатацію.

Будівельники стверджують, що ця споруда створена без парникових викидів, оскільки в ній використані переважно дерев’яні конструкції. Аналогічно вуглецево-нейтральні споруди вже спроєктовані і скоро з’являться в Нідерландах, Великобританії та Норвегії.

У 2020 році розвивалася так звана «зелена» архітектура, в якій зелені зони знаходяться не лише поруч з будинком, а є частиною його конструкцій. Найбільшим таким реалізованим проєктом стали апартаменти EDEN від компанії Heatherwick Studio в Сінгапурі.

Його творці виходили з концепції поєднання тропічного саду та сучасного комфортабельного житлового простору. Центральним елементом будівлі є стилізовані балкони, які заповнені тропічними рослинами.

Успішно крокує світом практика mixed use development – поєднання житлового, комерційного та виробничого секторів на одному просторі. Яскравий приклад такого підходу – житловий район Bahnstadt в німецькому Гейдельберзі, де адміністративні споруди мирно сусідять з житлом. А також багатофункціональний комплекс Smile в Нью-Йорку, що поєднує 223 житлові приміщення з навчальними закладами.

Тренди в українському будівництві

Україна надто залежна від глобальних економічних змін, тому світова криза серйозно позначилась на будівельній галузі. Зокрема, темпи будівництва житла значно пригальмували.

Індекс будівельної продукції за січень-листопад минулого року в сегменті житлової нерухомості склав 82,6% у порівнянні з аналогічним періодом 2019 року.

При цьому обсяги зведення нежитлових об’єктів майже не змінились (99,3%), а будівництво інженерних споруд навіть випередило темпи 2019 року (111,6%). Це наслідки реалізації державної програми «Велике будівництво», в рамках якої відремонтували понад 3,9 тис. км автодоріг.

У столиці спад в будівництві відчувався особливо гостро, адже Київ традиційно є флагманом галузі. У січні-вересні минулого року в експлуатацію ввели лише 59% від площі житлових будівель, які були зведені за цей же час в 2019 році. Лідерами появи нового житла стали Солом'янський та Голосіївський райони. А загальний обсяг нових забудов у Києві за січень-листопад склав 97% в порівнянні з позаминулим роком. Як і в цілому по країні найбільший провал відчувався в житловому сегменті (79%).

Зрушення у будівельній галузі

У вітчизняній будівельній галузі є й позитивні зрушення. Так, набули чинності зміни до Порядку розроблення проєктної документації на будівництво об’єктів, які дозволяють застосувати ВІМ-технології. Це відкриває перед проєктантами надзвичайно широкі можливості. З’являються проєкти, де втілений в життя принцип mixed use development, все частіше застосовуються енергоефективні технології, а деякі новобудови отримують сертифікацію за стандартами BREEAM, LEED та ActiveHouse, що поєднують екологічність, заощадження енергії та комфорт.

Важливою передумовою, аби 2021 рік став переломним в будівельній галузі, а українські забудовники і проєктанти активніше переймали передові світові практики та підходи, є саме запит від потенційних покупців нерухомості, які мають вимагати високих стандартів житла.

Джерела: www.regulation.gov.ua, www.epravda.com.ua, www.uk.wikipedia.org

Опубліковано "People UA", серпень 2021