У різні часи вітчизняної історії тривале проживання жінки та чоловіка без зареєстрованого шлюбу мало різні назви: «життя на віру», «фактичний шлюб» і т.і. Останнім часом його стали називати «цивільним» або «громадянським» шлюбом.

Так склалося, що за назвою стояло ставлення суспільства та держави до осіб, які свідомо обрали саме таку форму організації свого сімейного життя. Однак те, що проживання жінки та чоловіка було сім’єю, не викликало сумніву.

В 1991 році Законом України «Про власність» було встановлено виникнення так званої «сімейної власності» на майно, набуте спільною працею чи коштами членів сім’ї. Це положення знайшло своє відтворення в статті 74 Сімейного кодексу України в 2004 році.

Регулювання майнових відносин між фактичною дружиною та чоловіком, закріплене у ст.74 СК України, це не крок назад, а навпаки – крок уперед, бо сприяє добросовісності у відносинах між жінкою та чоловіком. При цьому падіння моральності є наслідком саме відсутності правового регулювання таких стосунків, що створює можливість одному паразитувати за рахунок іншого.

Як визначають психологи, «зніміть заборони і певне суспільне явище втратить свою притягальну силу». Стаття 74 Сімейного кодексу України заснована саме на цьому висновку.

Приватний нотаріус Луцького районного нотаріального округу 

Дехтярук Ірина Володимирівна

м.Луцьк, просп. Грушевського, 5/53

тел/факс: (332) 770587

моб. тел.: (050) 1963358; (067) 3361667

e-mail: galyna_kozak@mail.ru

Опубліковано "Лише Насолода" № 3(31) грудень 2014