ФІКТИВНИЙ ПРАВОЧИН ЯК СПОСІБ УНИКНЕННЯ СПЛАТИ БОРГУ

Єдиний державний реєстр судових рішень України переповнений рішеннями судів про стягнення боргів на різні суми, проте частка їх реального виконання напрочуд мала. Здавалося б, працює державна виконавча служба, а також на конкурентних засадах приватні виконавці, але ситуація не змінюється. В чому ж причина?

 

Причина в боржниках, які, частенько усвідомлюючи свій фінансовий стан, не бажаючи виконувати рішення суду, вчиняють фіктивні правочини, спрямовані на відчуження належного їм майна з метою виведення його з-під потенційного арешту та реалізації на торгах для погашення заборгованості.

Фіктивний правочин відповідно до статті 234 Цивільного кодексу України є недійсним незалежно від мети його укладення, оскільки сторони не мають на увазі (не створюють умисел) настання правових наслідків, що породжуються відповідним правочином.

 

Поняття «умислу» виходить за межі цивільного та господарського законодавства. Згідно частини 2 статті 24 Кримінального кодексу України, умисел це таке психічне ставлення до діяння і його наслідків, при якому особа усвідомлювала характер своєї дії, передбачала її наслідки і бажала їх настання.

Кримінально-правова характеристика умислу притаманна фізичній особі, проте фіктивні правочини можуть вчинятись і юридичними особами.

Причому слід звернути увагу на те, що умисел як психічне ставлення до діяння характерний не юридичній, а фізичній особі, яка представляє згідно закону інтереси юридичної особи, тому факт доведення умислу в господарському чи цивільному процесі зводиться до аналізу не лише правочинів, договорів чи бухгалтерських документів, які є основою в доказовій базі таких процесів, а й до аналізу будь-яких інших даних, доказів, які б містили інформацію про думки та мислення особи (представника), її бажання та мотиви вчиненого.

 

Процес доведення фіктивності має містити кропіткий план дій зі збору крихт інформації, фактів, взаємозв’язків між ними.

Згідно судової практики Верховного суду, судам надано роз’яснення, що у разі, якщо сторона у справі була обізнана про судове рішення про стягнення з неї заборгованості на користь іншої сторони, отже, могла передбачити негативні наслідки для себе у випадку виконання судового рішення шляхом звернення стягнення на своє майно. Установивши ці обставини, необхідно перевірити, чи передбачали сторони реальне настання правових наслідків, обумовлених спірними правочинами, чи направлені дії сторін договорів на фіктивний перехід права власності на майно з метою приховати це майно від виконання в майбутньому за його рахунок судового рішення про стягнення грошових коштів, зокрема, чи продовжувала сторона фактично володіти та користуватися цим майном.

 

Поставити під сумнів реальність вчинення того чи іншого правочину має право будь-яка зацікавлена людина, яка не є стороною правочину, вимагаючи повернути сторони правочину до первісного стану, так як виключно в цьому первісному стані всі інші зобов’язання перед зацікавленою особою можуть бути виконані в повному чи частковому обсязі. Інтерес такої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторони правочину перебували у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації зацікавленою людиною її прав.

 

Найчастіше такими зацікавленими особами є кредитори, чиї грошові вимоги залишились незадоволеними у зв’язку із відсутністю майна у боржника. Власний інтерес кредитора є ключовою обставиною, необхідною для ефективного ініціювання процедури виведення правочину у стан фіктивності, а отже, його недійсності.

Звісно, кожна життєва ситуація має свої особливості, які варто ґрунтовно проаналізувати, співставити, адекватно оцінити можливості та очікуваний ефект від процедури захисту своїх прав, а тому така робота має проводитись досвідченими професіоналами своєї справи.

Пам’ятайте! Безвихідних ситуацій немає, є лише відсутність бажання знайти вихід.

Адвокатське бюро Олександра Терлецького має позитивний досвід у вирішенні описаних проблемних обставин та за необхідності допоможе знайти дієві шляхи виходу з метою досягнення позитивного результату для кредитора.

 

Адвокатське бюро Олександра Терлецького

Адвокат Терлецький Олександр Миколайович

м. Луцьк, вул. Конякіна 30/112

тел.: 068-888-0015

е-mаіl: courtvol25@gmail.com

Опубліковано "People UA" 5(51) зима, 2021