
Маркетинг як операційна система: як бізнес переходить від хаотичних дій до керованого зростання
У багатьох компаніях маркетинг досі сприймається як набір окремих інструментів: реклама, трафік, кампанії та креативи. На ранніх етапах це може працювати, але зі зростанням бізнесу така модель починає створювати проблеми. Чим більше команд, каналів і ініціатив – тим складніше зрозуміти, що саме впливає на результат.

Саме з такою ситуацією Арман Балаян зіштовхнувся в одному з великих бізнес-проєктів. Компанія одночасно запускала понад 40 маркетингових ініціатив, працювала з великими бюджетами та мала розвинену структуру команд. Проте зростання доходу не відповідало рівню інвестицій.
Частина активностей дублювала одна одну, частина не мала чіткого результату, а деякі впливали лише на другорядні показники. У підсумку маркетинг ставав дедалі складнішим, але менш керованим.
За словами Балаяна, це типова проблема для великих компаній, де маркетинг розвивається швидше, ніж система управління ним. «Коли маркетинг не інтегрований у єдину логіку управління, масштабування лише збільшує хаос і витрати».
Робота почалася не з нових рекламних кампаній, а з пошуку головного обмеження, яке стримувало результат. Бізнес розглянули як систему етапів: залучення, взаємодія, оцінка продукту, прийняття рішення та конверсія. Для кожного етапу були визначені конкретні показники.
Аналіз показав, що основні втрати виникали не на рівні трафіку, а під час взаємодії та прийняття рішення. Це означало, що збільшення рекламних бюджетів саме по собі не вирішувало проблему.
Після цього команда провела аудит усіх маркетингових ініціатив. Кожну оцінювали за впливом на дохід, складністю реалізації, залежністю від інших команд і можливістю виміряти результат. Частину неефективних активностей зупинили, а ресурси перенаправили на напрямки з найбільшим впливом на бізнес.
У результаті компанія перейшла від управління окремими активностями до системного підходу, де маркетинг оцінювався через його внесок у бізнес-результат.
На практиці кількість активних ініціатив скоротилася з понад 40 до приблизно 25-30 без втрати ефективності. Частка бюджету на найрезультативніші канали зросла, а конверсія на ключових етапах воронки підвищилася приблизно з 2,3-2,5% до 3,0-3,2%.
Одним із ключових рішень стало впровадження багаторівневої KPI-системи, яка розділила бізнес-показники, маркетингові метрики та процесні індикатори. Це допомогло уникнути ситуацій, коли команди покращують локальні метрики без реального впливу на дохід.
Також була побудована модель атрибуції, яка дозволила точніше оцінювати вплив маркетингових рішень і відокремлювати його від зовнішніх факторів, таких як сезонність або зміни попиту.
У результаті маркетинг перестав бути «чорною скринькою» і став частиною операційної системи бізнесу, де кожне рішення мало зрозумілу мету та критерії оцінки.
За словами Балаяна, саме перехід від набору інструментів до системи управління визначає здатність компанії до стабільного масштабування.

Опубліковано: "People UA" # 1(61) весна-літо 2026






























