Жінка: Господи! Він йде! Йде! Йде до іншої! (Плаче)

Мозок: Я тебе прошу! Позитивніше...

Жінка: Куди вже позитивніше? Речі бере з собою! Сволота... Невже йде назавжди? 

Мозок: Нічого страшного. Посміхайся! Загадковіше і активніше!... Ти не млин! Досить руками махати! І кричати!

Жінка: Вже валізу склав! І другу вже пакує!... А порядний чоловік зміг би ось так просто забрати все що нажите спільно? Взяв би шкарпетки і білизну... або й зовсім пішов в майці і трусах!... (Плаче) Кепські справи!

Жінка: Покалічу паразита! Ні. Не буду. Потім мені ж годувати і за ним доглядати доведеться! Втім, якщо звикне за два місяці, може й нікуди не піде!... Так, напевно, краще доглядати, ніж бути одинокою...

Мозок: Кримінальщина! Я бачу ти з головою не товаришуєш. А якщо силу не розрахуєш?

Жінка: А я замахнусь і яяяк...

Мозок: Та не про це я... Знаєш, баба ж ти сильна... А якщо вб’єш? То буде стаття!

Жінка: Ну, тоді порадь що робити, коли дуже розумний!?

Мозок: Посміхайся! І роби вигляд, що тобі байдуже!

Жінка: Може накинутись на нього? Обійняти, вхопившись за шию і не відпускати за поріг цих дверей?

Мозок: Ну й ненормальна! Йому на тебе чхати! Ніс утри!

Жінка: Може, встати на коліна як думаєш?

Мозок: Ну, точно ненормальна і дах, видно, геть знесло! Навіть не думай про це! Якраз таки зараз він не оцінить!

Жінка: А може його того?

Мозок: Ти чого?

Жінка: Сковорідочкою... Раптом сковорідка усе змінить!

Мозок: Все я зрозумів, треба мовчати, ти мене не чуєш. Скажу лише одне - посміхайся! Сильніше! Ти ж зараз, як змія!... Думай позитивно! Поки не пізно! Думай!

Жінка: Ну, і де ж позитив? Що вже в цьому розумного? Я однааааа лишаааюся! (Плаче) Чуєш мене, дурню!

Мозок: Посміхайся, сильніше! Тепер ти ВІЛЬНА!...

Жінка: Навіщо мені та свобода і як з нею бути?

Мозок: СВОБОДА - вона благородна! Будеш займатися одною собою!

Жінка: Навіщо? (Носом хлюпає) І для кого це потрібно?

Мозок: До того ж, матимеш вільний час бразильську мову вивчити, бо твій улюблений серіал невідомо коли перекладуть. Іди повечеряй!

Жінка: Як бути не знаю!

Мозок: Ще один позитивний момент: тепер ти над своїми грошима господиня!

Жінка: Шубу куплю... (Витирає сльози) Оххх, погуляю!

Мозок: З тим хлопцем з юридичного відділу...

Жінка: Ага, я в дорогий ресторан сходити мрію... (Посміхається загадково)

Мозок: Не доведеться готувати і прати...

Жінка: Тільки манікюр-педикюр-маски-масажі! (Посміхається від щастя) В мандрівку поїхати зможу!... (Замріяно)

Мозок: Ось, вже від мрії твоєї спекотно...

Жінка: Ой, заживу щасливо! (Посміхається переможно)!

ОООООООООЙ!!!

Мозок: Що?

Жінка: Він на колінах стоїть з валізою, коліна цілує!

Мозок: Кому?

Жінка: Мені, дивися. Каже, що таку як я не знайде і що просто ревнує мене до кожного стовпа.

Мозок: Хоче залишитися! Просить вибачення! ОЙ!

Жінка: А як же свобода? А як же салон краси, шубка, мандрівка, бразильський? І життя по-царськи? (Ридає)

Завіса...

Опубліковано "Лише Насолода" № 5(21) листопад-грудень 2013