Великі цитати маленьких дітей
Щодня ми зіштовхуємося з майстерністю малюків видавати геніальні фрази. Хоч бери і записуй в блокнот і видавай книгу! Діти вміло створюють веселі авторські неологізми й використовують засоби художньої виразності. Дитяча безпосередність дивує і розчулює одночасно. Дитячий письменник Корній Чуковський, для якого такі «перли» завжди були джерелом для творчості, так відгукувався про майстерність найменших: «Починаючи з двох років, всяка дитина стає на короткий час геніальним лінгвістом, а потім, до п’яти-шести років, цю геніальність втрачає, так як потреба в ній минає». Тому спеціально для вас зібрані великі цитати маленьких людей. Просто «сміхота»!
Розповідаю, що сьогодні свято у всіх дітей - День захисту дітей. Юрко радісно оголосив:
– Це моє свято, адже я такий добренький, слухняний і захисний.
Дитина (5 років) останнім часом сильно захоплюється стратегічними комп’ютерними іграшками та лего. Замки будує, осаджує, захищає.
Я йому пояснюю, що 1 червня – свято, День захисту дітей.
– Мама, що, батьки наступають ?
– Мама, мені так шкода конячок! Вони ж навіть не можуть колупатися в носі.
-
Синку, якщо ти не будеш їсти кашу, я покличу Бабу-Ягу!
-
Ти думаєш, їй захочеться їсти цю кашу?
– Мама, закрий, будь ласка, мою задню ногу!
Дівчинка побачила зморшки батька, погладила його по лобі й сказала: – Я не хочу, щоб у тебе були такі сердитки!
– Оля, досить плакати!
– Я плачу не тобі, а тітці Валі.
– Жили-були цар і цариця, а у них було маленьке цареня.
– Бабуся, напевно, зарізала на зиму гусей, щоб вони не застудилися.
Засмучений батько розповідає родині, що розбив сьогодні машину. П’ятирічна дочка його втішає: – Зате тепер бензин не треба купувати! Він же дорогий!
– Таточку, купи мені, будь ласка, барабан!
– Ось ще, мені й так вистачає шуму!
– Нічого, я буду грати на ньому, тільки коли ти будеш спати!
– Мамочко, будь ласка, роди мені сестричку, але тільки старшу!
Хлопчик сидить на руках у тата в автобусі. Входить жінка. Ввічливий хлопчик підхоплюється з батькових колін і видає: – Сідайте, будь ласка!
Першокласниця повертається 1-го вересня зі школи. Мама її питає:
- Доню, чого ж ти навчилася сьогодні?
– Ми навчилися писати!
– І що ж ти написала?
– Не знаю. Я ще не навчилася читати.
Дівчинка в день народження готується до приходу гостей: – Зараз я така красива буду, що вам всім мало не покажеться.
– Таточку, глянь, як твої брюки нахмурились!
– Мамо, твої парфуми так прекрасно смердять!
– Мама, у тебе такі товстопузі ноги!
– Тату, зроби телевізор мовчки, я не чую казку.
– А ти знаєш, що у півня ніс – це рот?!
Дідусь зізнався, що не вміє сповивати новонароджених. – А як же ти тоді сповивав бабусю, коли вона була маленька?
Дівчинці прочитали «Казку про рибака і рибку». – От дурний старий, – обурювалася вона, – просив у рибки то новий будинок, то нове корито. Попросив би відразу нову стару.
– Ой, мама, яка чарівна гидота!
– Коли ж ви зі мною пограєте? Тато з роботи – одразу за телевізор. А мама, бариня яка, відразу прати почала.
– А з заміж назад вийти можна?
– Знаєш, що у всіх звірів спина нагорі, а живіт внизу!
– Бабуся, які ж качки дурні – сиру воду прямо з калюжі п’ють!
– Хто красивіше – тато чи мама?
– Не хочу відповідати на такі питання, бо не хочеться ображати маму.
Першокласник Сашко «бореться» з уроками:
– Ну і батьки у мене, нічого мені не допомагають!.. Ви взагалі мене любите?.. А?
Лаємо з чоловіком в два голоси кіндера. Дитина ридає, крізь ридання голосить:
– Ух, ви батьки! У вас такий Ваня народився, а ви не радієте!
З чоловіком обговорюємо робочий день. Так, звичайна рутина. Син сидить, слухає.
– Мам, а у тебе в дитинстві не було відчуття, що твої батьки – бандити?
– Ні. А чому ти питаєш?
– А от у мене таке відчуття є…
Купили синові двох папуг. Підходить до клітки і каже:
– Щось вам занадто добре! Треба вам батьків купити.
Дитині (5 років) зробили зауваження, а він скандал влаштував:
– Піду від вас!
– Що ж, доведеться нам ще одного сина народити…
– А я виросту трохи, піду до школи, собі батьків куплю!
Дівчинка (6 років) почувши, як її подружка щось голосно і з обуренням говорить своїй мамі, безапеляційним тоном заявила:
– На батьків кричати не можна! Вони від цього псуються!
У процесі розмови:
– … Мама, я знаю краще, ніж ти!
– Макс, раз ти знаєш краще, ніж я, значить, завтра ти підеш на роботу, потім приготуєш їсти, будеш робити все, що я роблю, а я піду в садок, гратися і спати.
– Мама, ти що! Я ж дитина! Просто є такі діти, які знають краще, ніж батьки, але працювати вони не можуть! Я ж не знаю, скільки грошей треба водієві маршрутки дати, щоб на роботу доїхати!
– Я тобі поясню, і доїдеш. Не переживай, все буде добре.
– Ні, мама, не в цьому випадку!
Чотирирічна дівчинка сидить у себе в кімнаті й голосить:
– Ну, принесіть же мені хто-небудь поїсти… Дитина вмирає з голоду… Хоч якийсь бутербродик з ковбаскою… Ну, будь ласка… Ну чому у всіх батьки як батьки, а моїм на мене наплювати!.. І ніхто-то мене не любить…
У цей час мама заходить в кімнату і заносить їй бутерброд, говорячи:
– … Крім моєї найулюбленішої матусі на світі!
Опубліковано "People UA" by "НАСОЛОDА" № 3(37), літо 2016