Великі цитати маленикий дітей

Великі цитати маленьких дітей

Щодня ми зіштовхуємося з майстерністю малюків видавати геніальні фрази. Хоч бери і записуй в блокнот і видавай книгу! Діти вміло створюють веселі авторські неологізми й використовують засоби художньої виразності. Дитяча безпосередність дивує і розчулює одночасно. Дитячий письменник Корній Чуковський, для якого такі «перли» завжди були джерелом для творчості, так відгукувався про майстерність найменших: «Починаючи з двох років, всяка дитина стає на короткий час геніальним лінгвістом, а потім, до п’яти-шести років, цю геніальність втрачає, так як потреба в ній минає». Тому спеціально для вас зібрані великі цитати маленьких людей. Просто «сміхота»!

 

Розповідаю, що сьогодні свято у всіх дітей - День захисту дітей. Юрко радісно оголосив:

– Це моє свято, адже я такий добренький, слухняний і захисний.

 

Дитина (5 років) останнім часом сильно захоплюється стратегічними комп’ютерними іграшками та лего. Замки будує, осаджує, захищає.

Я йому пояснюю, що 1 червня – свято, День захисту дітей.

– Мама, що, батьки наступають ?

 

– Мама, мені так шкода конячок! Вони ж навіть не можуть колупатися в носі.

 

-         

Синку, якщо ти не будеш їсти кашу, я покличу Бабу-Ягу!

-         

Ти думаєш, їй захочеться їсти цю кашу?

 

– Мама, закрий, будь ласка, мою задню ногу!

 

Дівчинка побачила зморшки батька, погладила його по лобі й сказала: – Я не хочу, щоб у тебе були такі сердитки!

 

– Оля, досить плакати!

– Я плачу не тобі, а тітці Валі.

 

– Жили-були цар і цариця, а у них було маленьке цареня.

 

– Бабуся, напевно, зарізала на зиму гусей, щоб вони не застудилися.

 

Засмучений батько розповідає родині, що розбив сьогодні машину. П’ятирічна дочка його втішає: – Зате тепер бензин не треба купувати! Він же дорогий!

 

– Таточку, купи мені, будь ласка, барабан!

– Ось ще, мені й так вистачає шуму!

– Нічого, я буду грати на ньому, тільки коли ти будеш спати!

 

– Мамочко, будь ласка, роди мені сестричку, але тільки старшу!

 

 

Хлопчик сидить на руках у тата в автобусі. Входить жінка. Ввічливий хлопчик підхоплюється з батькових колін і видає: – Сідайте, будь ласка!

 

Першокласниця повертається 1-го вересня зі школи. Мама її питає:

- Доню, чого ж ти навчилася сьогодні?

– Ми навчилися писати!

– І що ж ти написала?

– Не знаю. Я ще не навчилася читати.

 

Дівчинка в день народження готується до приходу гостей: – Зараз я така красива буду, що вам всім мало не покажеться.

 

– Таточку, глянь, як твої брюки нахмурились!

 

– Мамо, твої парфуми так прекрасно смердять!

 

– Мама, у тебе такі товстопузі ноги!

 

– Тату, зроби телевізор мовчки, я не чую казку.

 

– А ти знаєш, що у півня ніс – це рот?!

 

Дідусь зізнався, що не вміє сповивати новонароджених. – А як же ти тоді сповивав бабусю, коли вона була маленька?

 

Дівчинці прочитали «Казку про рибака і рибку». – От дурний старий, – обурювалася вона, – просив у рибки то новий будинок, то нове корито. Попросив би відразу нову стару.

 

– Ой, мама, яка чарівна гидота!

 

– Коли ж ви зі мною пограєте? Тато з роботи – одразу за телевізор. А мама, бариня яка, відразу прати почала.

 

– А з заміж назад вийти можна?

 

– Знаєш, що у всіх звірів спина нагорі, а живіт внизу!

 

– Бабуся, які ж качки дурні – сиру воду прямо з калюжі п’ють!

 

– Хто красивіше – тато чи мама?

– Не хочу відповідати на такі питання, бо не хочеться ображати маму.

 

Першокласник Сашко «бореться» з уроками:

– Ну і батьки у мене, нічого мені не допомагають!.. Ви взагалі мене любите?.. А?

 

Лаємо з чоловіком в два голоси кіндера. Дитина ридає, крізь ридання голосить:

– Ух, ви батьки! У вас такий Ваня народився, а ви не радієте!

 

З чоловіком обговорюємо робочий день. Так, звичайна рутина. Син сидить, слухає.

– Мам, а у тебе в дитинстві не було відчуття, що твої батьки – бандити?

– Ні. А чому ти питаєш?

– А от у мене таке відчуття є…

 

Купили синові двох папуг. Підходить до клітки і каже:

– Щось вам занадто добре! Треба вам батьків купити.

 

Дитині (5 років) зробили зауваження, а він скандал влаштував:

– Піду від вас!

– Що ж, доведеться нам ще одного сина народити…

– А я виросту трохи, піду до школи, собі батьків куплю!

 

Дівчинка (6 років) почувши, як її подружка щось голосно і з обуренням говорить своїй мамі, безапеляційним тоном заявила:

– На батьків кричати не можна! Вони від цього псуються!

 

 

У процесі розмови:

– … Мама, я знаю краще, ніж ти!

– Макс, раз ти знаєш краще, ніж я, значить, завтра ти підеш на роботу, потім приготуєш їсти,  будеш робити все, що я роблю, а я піду в садок, гратися і спати.

– Мама, ти що! Я ж дитина! Просто є такі діти, які знають краще, ніж батьки, але працювати вони не можуть! Я ж не знаю, скільки грошей треба водієві маршрутки дати, щоб на роботу доїхати!

– Я тобі поясню, і доїдеш. Не переживай, все буде добре.

– Ні, мама, не в цьому випадку!

 

 

 

Чотирирічна дівчинка сидить у себе в кімнаті й голосить:

– Ну, принесіть же мені хто-небудь поїсти… Дитина вмирає з голоду… Хоч якийсь бутербродик з ковбаскою… Ну, будь ласка… Ну чому у всіх батьки як батьки, а моїм на мене наплювати!.. І ніхто-то мене не любить…

У цей час мама заходить в кімнату і заносить їй бутерброд, говорячи:

– … Крім моєї найулюбленішої матусі на світі!

 

   

 

Опубліковано "People UA" by "НАСОЛОDА" № 3(37), літо 2016