«Патріот – це той, хто у важкий для країни час на перше місце ставить країну, а потім свої інтереси»
Його непохитна віра у те, що ми здатні змінити нашу країну, надихає. За перемогами цього чоловіка стоїть титанічна робота. Голова Волинської обласної регіональної парторганізації політичної партії «Українське Об’єднання Патріотів – УКРОП» Рубльов Вячеслав Володимирович був одним із тих, хто формував команду «УКРОП», успішної молодої партії, метою якої є розвиток та процвітання України. Він вважає, що наша країна здатна встати з колін, але ми маємо стати опорою. Є ряд речей, які необхідно змінити, є те, що має розуміти кожен свідомий українець. Про це та інше поділився із нами радник голови Волинської обласної ради Вячеслав Рубльов у ексклюзивному інтерв’ю для читачів журналу «People UA».
Довідка
Персона: Рубльов Вячеслав Володимирович
Посада: радник голови Волинської обласної ради, голова Волинської обласної регіональної парторганізації політичної партії «Українське Об’єднання Патріотів – УКРОП», депутат, керівник фракції «УКРОП» в обласній раді.
Знак зодіаку: риби (ДН 25 лютого)
Життєве кредо: вперед до мети
Сімейний стан: одружений, виховує двох дітей
В дитинстві мріяв стати: військовим
Важлива подія в житті: народження синів
Влада для нього – це можливість реалізувати те, що в Україні не реалізовується 26 років
Феєричне шоу: «Ніч у Луцькому замку»
Отримані нагороди: Премія «Люди року- 2013. Волинь»
Музика: В.Цоя, І. Талькова, В. Висоцького, гурту «Океан Ельзи»
Книга: «Черчилль» Б. Тененбаум
Ідеальний дім – це невеликий будиночок за містом біля лісу, щоб відчувалось єднання з природою
Справжній смак життя – це отримувати адреналін і насолоду від того, чим ти займаєшся
People UA: Як формувалися команда УКРОПу? Розкажіть про тих людей, які є міцним стержнем цієї політичної сили?
Вячеслав Рубльов: На той момент, коли команда починала формуватися, у витоків політичної партії на Волині була фактично ініціативна група, яка складалась із трьох людей. Ми ставили за ціль залучити тих людей, які були позитивно налаштовані і хотіли змін. Це відбувалося в той час, коли розпочалась анексія Криму та війна на Сході, і дніпропетровська команда показала, яким чином вони змогли відстояти Україну. На цій хвилі до нас долучились військовослужбовці, добровольці, які були в АТО і проходили строкову службу, наприклад, військовий Олександр Кравченко, який є депутатом Луцької міської ради; волонтери, такі як Сергій Балицький і багато інших людей.
Напевно, найважче було формувати команду УКРОПу в районах. Палиця Ігор Петрович на той момент вирішив, що ми повинні висунути кандидатів на всі округи до рад всіх рівнів. Тому найважливіше було знайти перших людей, які в районі зайнялись би цією справою. Мені дуже приємно, що ми тоді змогли знайти ініціативних молодих людей, які, можливо, не мали великого політичного досвіду, але мали велике бажання працювати. Це і Сергій Карпук в Шацьку, це і Михайло Макарук в Ратному, це і Ігор Пініс, який активно займався і волонтерством, і громадською діяльністю – досі у Ковелі його чітка позиція відіграє важливу роль для громади міста. В Любешівському районі – це Сергій Неймарк, який є помічником народного депутата Ірини Констанкевич. Згодом приєдналося дуже багато поважних людей, для яких УКРОП – це була перша партія у їхній політичній діяльності. Вони прийшли, знаючи, що ця команда сформована українськими патріотами і в Дніпрі, і в Харкові, і в Запоріжжі, і в Одесі. Ми всі були об’єднані однією ідеєю та бажанням змінити і зміцнити нашу країну. Пам’ятаєте, що Ігор Палиця тоді очолив Одеську обласну державну адміністрацію та стабілізував ситуацію в одному з найскладніших регіонів України. А ми хотіли такої ж стабільної ситуації тут. В кінцевому результаті ми знаходили потрібних керівників, які і зараз займаються розвитком партії та свого району. Були такі люди, які мали депутатський досвід в інших політичних силах, але розчаровувалися і певний період не брали участі у політиці: це нинішній голова Ківерцівської районної партійної організації Олександр Омельчук, депутат обласної ради Людмила Тимощук, депутат обласної ради від Любешова Микола Бущук, депутат від Камінь-Каширська Анатолій Філюк та депутат від Маневицького району Іван Киричик. Не можна не згадати Григорія Недопада, який був в УКРОПі Ківерцівського району і зараз він перший заступник Луцького міського голови. Варто зазначити, що досить потужна команда укропівців сьогодні є в Луцьку. Це п’ятнадцять депутатів, які активно працюють і на своїх округах та на округах, які залишились без депутатів. З липня 2015 року на Волині було створено 20 місцевих організацій політичної партії та більше 120 первинних осередків. Внутрішнє чуття дозволило підібрати команду однодумців, яка працює і показує хороші результати.
People UA: Ви, як ніхто інший, можете розповісти про потенціал партії «УКРОП».
Вячеслав Рубльов: Перш за все УКРОП – це не партія одного лідера, в нас є лідери в певних регіонах: на Волині є Ігор Палиця, а в Івано-Франківську є Шевченки, а у Львові є Тарас Батенко. В партії багато людей, які вболівають за спільну справу та активно працюють. Ми можемо побачити по статуту партії, який ми змінюємо відповідно до вимог часу, що це демократична партійна структура європейського зразка і запозичуємо те краще, що є в партіях країн Європи, США. До прикладу, цього року ми проводимо процедуру праймеріз щодо висунення кандидата і на голову партії, і на президентську виборчу кампанію і 3 березня відбудеться партійний з’їзд, де укропівці оберуть голову партії. Головна перевага парторганізації політичної партії «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» у тому, що це професійна команда політиків-патріотів, яка прагне змінювати Україну. Я вірю в те, що в майбутній Верховній Раді укропівців буде набагато більше і ми зможемо впливати на ситуацію в нашій країні. Ми хочемо, щоб Україна розвивалася, щоб в нашу країну надходили інвестиції, щоб люди не виїжджали за кордон, а залишались працювати на своїй землі. УКРОП є у всіх областях України, і це, певно, перша організація, яка створила партійну організацію у Криму.
People UA: Незважаючи на те, що це є доволі молоде об’єднання, знають про нього усі за його хороші справи. А якими досягненнями пишаєтесь Ви?
Вячеслав Рубльов: Справ досить багато. Що стосується обласної ради, треба віддати належне, що ми почали демократично призначати керівників комунальних установ, дослухаючись до думки колективів та професіоналів, які оцінюють роботу керівника. Саме тому дуже багато керівників змінилося. На їхнє місце прийшли нові, молоді люди, менеджери, які показують прекрасні результати в усіх сферах роботи. Як приклад, зростає якість медичних послуг та медустанови починають більш прозоро працювати. Один із здобутків, яким я пишаюсь, це перинатальний центр – в те, що його добудують вже ніхто не вірив. На сьогоднішній день у цьому закладі будівельні роботи фактично завершені, наступний крок – встановлення техніки та її запуск. І я вважаю, в цьому в першу чергу заслуга Ігоря Палиці, бо саме він зміг знайти кошти в обласному бюджеті та залучити кошти з державного бюджету.
Сьогодні досить багато коштів з обласного бюджету на умовах співфінансування прямовуються для потреб місцевих бюджетів. Коли я їжджу по районах, селах, зустрічаюся з людьми, вони говорять про те, як давно не ремонтувалися сільські фельдшерсько-акушерські пункти, школи, дитсадки. Раніше ці кошти відмивали і волиняни не відчували, що
з бюджету надходить фінансування на важливі соціальні об’єкти. Зараз все навпаки – депутати обласної ради зосередились на тому, аби провести ремонти в школах, дитсадках, ФАПах. Крім того завдяки співпраці з фондом Ігоря Палиці «Тільки разом» багато громад змогли втілити в життя ідеї щодо встановлення спортивних майданчиків, облаштувати футбольні поля у школах. Адже спорт, здоровий спосіб життя – один із пріоритетів фонду
«Тільки разом» та Ігоря Петровича як засновника фонду. Ми підтримуємо розвиток спортивної інфраструктури по всій області, і це помітно, адже побудовані стадіони у Луцьку, Камінь-Каширську, Нововолинську, незабаром така спортивна арена буде облаштована в Любомлі.
Крім того, зараз налагоджена тісна співпраця між Волинською обласною радою та Луцькою міськрадою. Зокрема, Луцькрада виділила 10 млн грн. для проведення ремонту в обласній інфекційній лікарні, обласна рада допомагає коштами на добудову нової школи в 55-му мікрорайоні Луцька. Найголовніше те, що є порозуміння та співпраця у роботі.
People UA: Що потрібно для того, аби підняти економіку України з колін?
Вячеслав Рубльов: Держава не повинна заважати підприємцям. В мене є багато знайомих, які успішно займаються підприємницькою діяльністю, мають аграрний бізнес, заводи з переробки тощо. Нещодавно спілкувався з одним із директорів підприємства, який розповідав, що зробив усе, аби відкрити нове підприємство і запустити його, але через зволікання чиновників на місцях не може розпочати діяльність. Це вбиває економіку! Малий і середній бізнес знищують перевірками. Порядок має бути, але в міру. Потрібні чіткі правила гри, які стануть гарантією стабільного розвитку підприємницької діяльності. Бюрократія заважає малому та середньому бізнесу прозоро працювати, вкладати кошти у нашу економіку. У нас лише добре працюють і процвітають великі газові та енергетичні монополісти. Бо колись такі стратегічно важливі підприємства держава віддала в приватні руки. І що ми маємо сьогодні? Високі тарифи, на чому заробляють відомі усім люди. Натомість ті, хто не володіє такими активами, ледь зводять кінці з кінцями.
People UA: На що Ви готові заради досягнення цілі?
Вячеслав Рубльов: Потрібно зважати на те, що це за ціль. Якщо це розбудова країни, то ви пам’ятаєте Сингапурське диво, Лі Куан Ю. Іноді треба застосувати жорсткі міри до тих, хто займає важливі посади. Люди, які дозволили втратити території, мають бути покарані. Безкарність призводить тільки до нових злочинів.
People UA: Як змінився УКРОП за три роки. Порівняйте: УКРОП – вчора і УКРОП – сьогодні?
Вячеслав Рубльов: Прийшло багато нових людей, які хочуть реалізуватися. Партія виросла, і тут головне вміти підібрати людей, бо не всі хочуть дійсно розвивати країну, а готові відстоювати власні дрібні інтереси. І таких людей ми намагаємось відсіяти. На початках було лише три людини в кожному районі
і три члени партії в області, всього шістдесят три людини. Сьогодні ж Волинська обласна партійна організація УКРОПу, напевне, найчисельніша в Україні. Кількість членів партії перевищує чотири тисячі громадян. Понад півтисячі укропівців є депутатами рад різних рівнів.
People UA: Яка головна мета парторганізації УКРОП?
Вячеслав Рубльов: Прийти до влади і внести позитивні зміни, показати те, що наша команда може працювати краще.
People UA: Яка ідея партії та заради чого вже три роки Ви працюєте не покладаючи рук?
Вячеслав Рубльов: Перш за все важливу роль відіграє ідея ініціатора Ігоря Петровича Палиці. Саме він у важкі часи для нашої країни показав, що треба лишатися в Україні та боротися за неї, бо іншої держави в нас немає.
People UA: УКРОП – це українське об’єднання патріотів. Останнім часом побутує думка, що патріот – це вже не поклик душі, це якийсь тренд, стиль, мода і т.д. Що для Вас означає патріот?
Вячеслав Рубльов: Патріот – це той, хто у важкий для країни час на перше місце ставить країну, а потім свої інтереси. Це ті люди, які пішли добровольцями захищати країну, стали волонтерами. Це ті, хто своєю роботою на місцях забезпечив підтримкою тих, хто боронив Україну. Це ті, хто у школах виховують дітей гідними громадянами своєї країни, які згодом стають майбутнім нашої держави. Це лікарі, що на своєму місці при всій скрутній ситуації професійно лікують хворих, в яких немає коштів та можливостей забезпечити себе, щоб зберегти їм здоров’я і життя.
People UA: Останній рік у стінах Волинської облради та облдержадміністрації відбуваються цікаві, подекуди абсурдні речі. Здавалось би, логічно об’єднати сили та робити область перспективнішою, натомість бачимо, як кожен прагне вигризти ласий шматок пирога та здобути владу. Що не поділили?
Вячеслав Рубльов: Нам немає що ділити, але ми завжди кажемо, що треба кошти спрямовувати на ті потреби, які є нагальними. Мета роботи обласної ради, аби кошти працювали на область. Бачення ж обласної держадміністрації інше, вона почала розмивати кошти. Чиновники, які працюють в області, виконують накази з Києва, якому чомусь не вигідно, щоб злагоджено працювали комунальні підприємства чи державні підприємства. Є державне підприємство Волиньторф», яке систематично намагаються знищити, а торф – це соціальний продукт, який дозволяє опалювати багато освітніх і медичних закладів. Під час війни ми знищуємо те, що потребуємо, і це нонсенс. Я вже мовчу про «Волиньприродоресурс», підприємство, яке б могло дати нашій області мільйонні прибутки. За ці гроші ремонтувалися б дороги, встановлювали б освітлення. Проте заробити ці кошти області не дають. Ви запитували у мене: на що я готовий заради країни? Так от, у час війни за такі дії проти свого народу потрібно розстрілювати.
People UA: Чи можуть лучани надіятися, що найближчим часом наші політики відшукають компроміси, будуть проведені вибори і все стане на свої місця?
Вячеслав Рубльов: Лучани всі зацікавлені в цьому, але окремі політичні сили, які займають крісла у Верховній Раді, цього не хочуть. Сьогодні коаліція Верховної Ради сформована з БПП та Народного фронту. Вже декілька засідань поспіль не вистачає кілька голосів, щоб у Луцьку призначити вибори мера. Лучани мають розуміти, кому ці вибори не вигідні. Ми залишаємось без міського голови завдяки силам, які є в парламенті.
People UA: Реформи – це те, без чого важко уявити якісь помітні зрушення у державі. Проте вони є різні і не завжди враховують інтереси народу. Які реформи пропагує «УКРОП»?
Вячеслав Рубльов: Сьогодні слово «реформи» набуло негативного змісту. Медична реформа спрямована на знищення медицини та народу. Освітня
– на знищення професійно-технічної освіти. Немає концепції розвитку жодної галузі, яка могла б щось покращити. Такі реформи нам не потрібні. УКРОП впроваджує реформи щодо підбору фахових кадрів на керівні посади. Люди повинні відповідати за свої вчинки і розуміти, яку відповідальність беруть на себе.
People UA: Щоб зміцнити Україну, з чим в першу чергу маємо боротися?
Вячеслав Рубльов: Треба змінювати свідомість українців. Нам потрібно переходити на європейський варіант розвитку країни: парламентська більшість і діючий прем’єр-міністр, який відповідатиме за курс держави. На жаль, з президентами нам не щастить.
People UA: Які сфери життя, на Ваш погляд, потребують негайних змін?
Вячеслав Рубльов: В Україні немає сфери життя, що не потребує змін. Але в першу чергу треба починати з енергетики. На цьому ринку працюють монополісти, які знищують країну. Стратегічні підприємства, які постачають електрику, тепло, газ українцям, повинні належати лише державі.
People UA: Вам часто доводиться брати на себе відповідальність та приймати важливі рішення. Чим керуєтесь, коли робите певний вибір? Враховуєте інтереси однопартійців, народу?
Вячеслав Рубльов: Все потрібно аналізувати та віднаходити баланс інтересів. Будь-яке рішення обговорюється і приймається спільно із укропівцями. Проте найголовніше правило для мене: коли вагаєшся, як діяти, дій за законом.
People UA: Політична діяльність – це, м’яко кажучи, ненайлегша справа. Чому ж Ви вирішили присвятити себе політичній діяльності?
Вячеслав Рубльов: Лікар лікує тисячі хворих, хороший лікар – десятки тисяч, а хороший політик лікує країну. А наша країна потребує лікування.
People UA: Які перспективи в цієї політичної сили?
Вячеслав Рубльов: Вірю в те, що УКРОП буде динамічно розвиватися по всій країні. Це молода політична сила, і тому нам доведеться тривалий час розвивати свою партійну організацію та працювати задля втілення наших ідей.
People UA: Інформація – головна зброя XXI століття. Сьогодні є дуже багато всіляких можливостей її отримувати. Книги – незмінне джерело. Не можна забувати і про ЗМІ. Чи довіряєте волинським майстрам пера?
Вячеслав Рубльов: Тут варто зважати, яким чином медіа висвітлюють ту чи іншу подію, тому завжди аналізую декілька джерел інформації. Довіряю тим, хто давно на медіа-ринку, більш серйозним виданням.
People UA: До речі, про ЗМІ, в одному із інтернет-видань Волині, ви увійшли у рейтинг ТОП-5 найвідповідальніших волинських депутатів. Як думаєте, чому саме Ви?
Вячеслав Рубльов: Думаю, тому що я не пропускаю сесій і є учасником більшості комісій, активно спілкуюсь із громадянами Волинської області і завжди прагну вирішити їхні наболілі питання.
People UA: У Вашій професійній діяльності є дуже багато цікавих моментів, ким тільки Ви не встигли побувати: й головним спеціалістом Волинського обласного центру зайнятості, і начальником пенсійного фонду, і навіть чотири роки працювали медбратом. Що Вас спонукало працювати у медицині?
Вячеслав Рубльов: Я медик в четвертому поколінні, ще прапрадід був фельдшером, а мама теж працювала в цій сфері. Закінчив медучилище, пізніше майже чотири роки працював на різних посадах. Лишив медицину, бо не бачив подальшої перспективи у своїй роботі – це та галузь, яка залежить від економічної та політичної ситуації в країні. Я добре пам’ятаю ті часи, коли люди не мали грошей на знеболююче і їм накладали шви по живому. Вже тоді зрозумів, що потрібно змінювати якість самого суспільства, а працюючи в сфері медицини, це зробити неможливо. Тому я прийшов у політику.
People UA: Ви голова фракції УКРОП у Волинській обласній раді, а сім’я – це маленька держава. Ви в ній також голова чи, може, там трохи влада змінюється? Чи вистачає Вам часу, щоб присвятити себе рідним?
Вячеслав Рубльов: Коли я приходжу додому, то голова сім’ї – це я. А коли мене немає – голова сім’ї моя дружина Оксана, тому що на ній дім, побут, двоє наших синів. Яким би тяжким не був мій день, я завжди поспішаю додому, до моєї коханої дружини та дітей. Саме в колі рідних я черпаю свої сили для роботи, знаходжу натхнення для нових проектів та цілей. І хоч я не часто читаю вечірню казку для дітей, але знаю, що вдома мене люблять та чекають, а я із відряджень не повертаюсь додому без подарунків.
People UA: Традиційне питання від нашого журналу: в чому Ваш секрет успіху?
Вячеслав Рубльов: У наполегливості, працездатності та оптимізмі. Бо якщо не віриш в те, що робиш, то кидай роботу і не займайся нею.
Спілкувалася: Олена Бекеша. Фотограф: Катерина Сива. Локація: «Noble Boutique Hotel & Restaurant»
Опубліковано: People UA № 3(43), весна 2018